У Ненудному саду оселилися північні олені. Тварин доставили з приватного підмосковного розплідника. Їхня поява вже викликала живий інтерес у відвідувачів - з оленями дозволяється поспілкуватися і навіть погодувати яблуками. Але поки що молода пара освоюється на новому місці і звикає до нового зіркового життя.

Найстрашніше – дорога – для них позаду. У Ненудний сад однорічних оленят - самку і самця - привезли з підмосковного розплідника. Дорога зайняла близько двох годин, і за правилами перевезення на цей час тварин довелося приспати.

"Ці тварини дуже швидкі та неспокійні. Щоб вони не покалічили себе - це в першу чергу, і при транспортуванні, щоб жодних проблем не виникло, тому що вони можуть і ноги собі поламати", - каже Марія Казанкіна, завідувачка зоосекції спортивно-дозвільного відділу ЦПКіо імені Горького.

Першою після глибокого сну прийшла самка. Прокинувшись у вольєрі в оточенні десятка людей, що спостерігали за нею, вона зніяковіла і рознервувалась. Адже мало того, що довкола – незнайома обстановка – до такої підвищеної уваги ці тварини не звикли.

Парі ще не встигли вигадати імена. Співробітники парку мають намір оголосити конкурс серед відвідувачів.

У дикій природі північні олені харчуються ягелем. У центральній смузі з цим, звичайно, проблема, але раціон тварин від цього біднішим не стане. Їм даватимуть комбікорм, сіно, а відвідувачам дозволятимуть годувати яблуками.

Втім, зараз через стрес до їжі олені не чіпаються. Це тимчасово, запевняють зоологи. По-хорошому, для звикання до місця потрібна була тиша, але повз мешканців звіринця відвідувачі парку спокійно пройти не можуть. Обговорюють, що надто вже не схожі ці олені на північних. З'ясувалося, що ця пара - з домашнього вигляду - родом з Південного Сибіру. Тому інші розміри та забарвлення. Але рідну північну кров почув собака хаски. Зірвалася з повідця і помчала знайомитися з земляком.

Вольєр, в якому тепер оселилися олені, з'явився тут кілька років тому. Раніше тут мешкали вівці. Наразі їх відправили до Підмосков'я на зимівлю. Навесні їх повернуть назад - вольєри планують розширювати та створити у Ненудному саду міні-зоопарк.

"Ми сподіваємося, що Ненудний сад так само, як і партерна частина парку Горького стануть природним середовищем проживання, куди будуть приходити люди не тільки почитати книжку, потанцювати, пограти, а й доторкнутися до природи. Мало в яких парках можна зустріти таких особин. більше, таких симпатичних", - розповідає Ірина Алексєєва, піар-директор ЦПКіВ імені Горького.

На те, щоб олені відчули себе в Ненудному саду як удома, за словами зоологів, піде кілька днів. За зиму пара обживеться, і незабаром фахівці розраховують на поповнення у сімействі.

За матеріалами mosday.ru

У радянські роки Ненудний сад став несуєтною складовою Центрального парку культури та відпочинку імені Горького. Москвичі, що накаталися на каруселях і наситилися в закладах громадського харчування, могли тут погуляти по тінистих алеях, подрімати в гамаку, взяти книжку в читальні або освіжитися в купальні на Москві-ріці.

В 1923 частина саду використовувалася під Всеросійську сільськогосподарську і кустарно-промислову виставку, але там павільйони були переважно дерев'яні, сама виставка працювала недовго і після завершення нічого не залишила на згадку нащадкам.

Головний вхід у сад з боку Ленінського проспекту знаходиться біля будинку № 18, який, як і сусідні будівлі, було зведено незадовго до війни.

Велика Калузька вулиця (Ленінський проспект). 1939-1940 рр.: https://pastvu.com/p/61334

Від магістралі до саду веде алея зі службовими спорудами Олександринського палацу, адаптованими під адміністративні функції.

Президія Академії наук СРСР. 1982 рік: https://pastvu.com/p/41554 Олександринський палац опинився за межами території саду. У перші роки радянської влади у палацових залах влаштують Музей меблів, потім Музей народознавства, а з середини 1930-х років і до наших днів у них збиратимуться вчені мужі з Академії наук.

Мінералогічний музей. 1988-1989 рр..: https://pastvu.com/p/378049 У кінному манежі Орлова розташувався Музей мінералогії імені А.Є.Ферсмана. Музейну колекцію почав збирати ще Петро I, відвівши для неї кабінет у Кунсткамері, а до Москви мінерали, кристали, дорогоцінні камені та метеорити перебазувалися в 1934 паралельно з переїздом Академії наук.

Читальні. 1950-1970 рр.: https://pastvu.com/p/13990 Літній будиночок графа Орлова був пристосований під бібліотеку-читальню.

У радянський період у Ненудному саду не зводили капітальних будівель (крім комплексу Зеленого театру), але прикрасили садові алеї ротондою, фонтанами та скульптурами. У 1930-і роки біля Літнього будиночка організували Військове містечко ЦПКіО з вивченням влаштування танка та здаванням норм ГТО зі стрільби у тирі. Монументальне мистецтво було представлено скульптурною композицією Інокентія Жукова «Оповідання про Перекоп».

Така ж скульптура прикрашала сквер у Ленінській слободі в районі Автозаводської. Невідомо, коли червоноармієць із піонерами покинули Ненудний сад, але ще років десять тому їх бачили у кущах біля Академії наук на Андріївській набережній. На той час піонери втратили голи, а зараз сліди скульптури зовсім губляться. Швидше за все, уламки утилізували за благоустрою скверу над Гагаринським тунелем.

Скульптура «Пірнальник» роботи Ромуальда Йодко встановлена ​​в 1937 році, вона прикрашає вершину каскаду, що веде з крутого схилу до набережної.

«Хлопчики з коропом». 1935-1940 рр.: https://pastvu.com/p/110011 Хлопчик з коропом - не просто скульптура, на знімку видно струмінь води, що фонтанує, з риб'ячої пащі.

На Пушкінській набережній обладнали причал для прогулянкових теплоходів та катерів. В наші дні річковики проводять тут урочисту церемонію відкриття навігації по Москві-ріці.

Нечастий гість у наших водах – судно природозахисної організації Greenpeace

Ротонда на честь 800-річчя Москви та сквер із фонтанами збудовані у 1947-1951 роках, проект виконав архітектор Д.Чечулін. В оформленні згадуються знакові для міста події різних епох.

1956: https://pastvu.com/p/70583 Зверніть увагу на витончені ліхтарні стовпи.

Люк із буквою «ять» у слові «завод» з'явився тут, мабуть, із дореволюційних запасів. А в підвалі ротонди був встановлений насос для подачі води у фонтани, що згодом став непридатним, як і комунікації.

У Мисливському будиночку князя Трубецького розмістилося кафе «Самоварник», згодом павільйон «Пиво», а потім будиночок закинули. З 1990 року у відреставрованому павільйоні відбуваються зйомки телевізійної гри «Що? Де? Коли?».

На півдорозі від ротонди до Мисливського будиночка можна було побачити скульптуру «Буйвол» (скульптор І.Клепіков, 1939, не збереглася). 1952 рік: https://pastvu.com/p/72194

На кручі над Катерининським ставком стояла скульптура гірського барана архара (не збереглася). 1950-1952 рр.: https://pastvu.com/p/7800

Одноденний будинок відпочинку (не зберігся). 1952: https://pastvu.com/p/47692 Автор: Н.Кулешов. У західній частині саду було і дитяче містечко з атракціонами та міні-зоопарком. В ярах автомобілісти змагалися в гонках бездоріжжям на баггі, а для любителів верхової їзди на стайнях Ямського двору утримувалися коні. Набережна теж використовувалася для активного відпочинку москвичів, прямо на річці були обладнані купальні.

Купальні. 1931-1933 рр.: https://pastvu.com/p/42542

Лижна база

Конюшні

Обриси нового павільйону шахового клубу «Біла човна» нагадують силует колишнього приміщення, але тоді стін не було і любителів шахів від негоди вкривав лише навіс.

Ще в 1830 поблизу Олександринського палацу був побудований «літній дерев'яний театр, непокритий, обшитий вузькою тесом, пофарбований білою і дикою фарбами». У Повітряному театрі (мається на увазі театр просто неба) двічі на тиждень йшли спектаклі, тут виступали майстри інструментальної музики, ансамблі циган, гастролювали іноземні ілюзіоністи.

Минуло рівно сто років і міська влада влаштувала нову відкриту естраду на 5000 глядачів. Місце це називалося площа Смичка, маючи на увазі смичку - єднання пролетаріату з колгоспним селянством. Незабаром з'явився проект Зеленого театру архітектора Л.Черіковера, будівництво зайняло лише місяць і завершилося у липні 1933 року. Зорова зала з лавками стала вміщати 20 000 людей, естрада була великим дерев'яним помістом з баштами з боків і з оркестровою ямою в центрі.

Площа Смичка, мітинг піонерів. 1930 рік: https://pastvu.com/p/30557

https://pastvu.com/p/13324

Зелений театр ЦПКіВ. 1935 рік: https://pastvu.com/p/83475

У 1956-1957 роках до Міжнародного фестивалю молоді та студентів Зелений театр був перебудований за проектом Ю.Шевердяєва, набуваючи сучасних контурів. З 1989 року діяльність театру пов'язана з музикантом гурту «Квіти», режисером та продюсером Стасом Наміним. Центр Стаса Наміна взяв комплекс в оренду на 49 років, зобов'язавшись привести в порядок будівлю, що не знала капітального ремонту. У ході робіт було укріплено стіни та фундамент, перекрито дах, відновлено інженерні комунікації та історичний вигляд фасадів. Зелений театр став популярним концертним майданчиком, тут виступали наші та іноземні рок-музиканти різного ступеня популярності.

Думаєте, що побачити лося чи єнота в природному середовищі можна тільки за містом, а в Москві з живності залишилися хіба що голуби? Це одна з найпоширеніших оман серед москвичів, які часто навіть не знають про те, що більше третини території в межах МКАД зайнято парками, природними заказниками, тінистими бульварами та скверами. І комфортно себе там почувають не лише люди, а й тварини.

У "Сокольниках" - лосі

Парк "Сокольники" - один із найбільш населених природними мешканцями, особливо якщо враховувати його близькість до національного заповідника "Лосиний острів". Разом з ним вони утворюють величезний зелений простір, що протягнувся в Підмосков'ї.

Якщо приїдете до "Сокольників" і підете в глиб парку, то цілком зможете зустріти лося - вони іноді забредають у парк із заповідника, хоча воліють не контактувати з людьми. Якщо ж хочете побачити цього рогатого гарантовано, то краще поїхати до Лосиної біостанції - вона знаходиться недалеко за МКАД, проте дістатися туди не так просто. Натомість найтерплячі зможуть побачити та поспілкуватися з живими лосями та лосятами. Перед візитом потрібно записатись, подробиці є на сайті заповідника elkisland.ru.

Втім, територія самих "Сокільників" також пропонує любителям фауни багато цікавого. Можна легко зустріти вуж, жаб, білок та рідкісних птахів, включаючи білоспинного дятла, жулана, вухату сову та інших. Якщо відчуваєте слабкість до птахів, то потрібно обов'язково сходити в орнітарій – там їх цілий рік лікують та реабілітують. "Всі бажаючі можуть, не залишаючи міського середовища, побачити в безпосередній близькості рідкісні види пернатих, випуск багатьох з яких у дику природу неможливий з низки причин. Зараз експонується понад 130 птахів", - розповідають в орнітарії. Пройти туди легко пішки від головного входу за вказівниками або спитавши дорогу біля охорони.

Якщо приїдете до "Сокільників" і підете в глиб парку, то цілком зможете зустріти лося

Крім того, в парку нещодавно відкрився контактний зоопарк - там вдасться познайомитися з різними тваринами і навіть погодувати їх. Серед мешканців зоопарку шиншили, єноти, кролики, морські свинки, карликові овечки, папуги, білі цесарки, лисяти, кози та їжачки.

Знаходиться зоопарк також неподалік головного входу в парк - праворуч, за рестораном "Соколине полювання".

На ВДНГ – касатки

Ще один простір, де мешкають представники тваринного світу, - ВДНГ і Ботанічний сад і парк Останкіно, що примикають до неї. Крім звичних і які зустрічаються чи не в кожному сквері білок і різних птахів тут є і незвичайні тварини.

У їхніх пошуках варто вирушити насамперед на "міську ферму". Живуть там індійські корови зебу (ціла сім'я), нубійський козел Борис і нубійські кози, звичайні вівці і комолі курдючні барани, а також новосели - єноти та альпаки. Останніх представили широкому загалу лише минулими вихідними. Є там і крольчатник, загін з ослицями та пташиний двір із гусями та качками.

Тварин можна годувати, попередньо купивши в автоматах корм.

Неподалік, у 48-му павільйоні під назвою "Вівчарство", працює, як не дивно, міський кінний центр, де досвідчені тренери навчають усіх напрямків кінного спорту.

Центр також надає послуги з разового катання на конях, ослах та поні, - розповідають в адміністрації ВДНГ. - Щодня з 10.00 до 20.00 там проходять екскурсії по стайні, де дітям та дорослим розповідають про породи, масті коней, види кінного спорту, а також цікаві історії з життя тих коней, які стоять у нашій стайні. У ході екскурсії бажаючі можуть спробувати осідлати поні, зрозуміло, під керівництвом тренера-екскурсовода, а також помилуватися ахалтекінцем (кінь ахалтекінської породи) рідкісної вороної масті.

Ну і, звичайно ж, не варто забувати про океанаріум "Москваріум". У зоні його акваріума загальною площею 12 тисяч кв. м живуть 8 тисяч морських мешканців та прісноводних з усіх кінців світу. Є навіть касатки та моржі, а також працює центр плавання із дельфінами.

У Парку Горького – фазани

Парк Горького не здивує зустріччю з лосями або іншими рідкісними для Москви тваринами, але поспілкуватися з представниками фауни там все ж таки вдасться. Мешкають тут, наприклад, фазани, причому відразу три види. Два фазанарія є в Ненудному саду і ще один – у центральній частині парку навпроти Голіцинського ставка. "Там же, біля Голіцинських ставків біля кафе "Острівець" та дитячого майданчика розмістився вольєр із кроликами. На великому та маленькому Голіцинських ставках мешкають білі та чорні лебеді та дві гусаки", - розповідають у дирекції парку.

Є тут і "зелена школа", де дітей вчить садівництву, столярній та гончарній майстерності, біології та психології. Хлопці в школі можуть поспілкуватися з кроликами, погодувати водних червоноухих черепах та папуг - тут живуть 2 корели та 6 хвилястих, а також 3 гігантські равлики Ахатини.

Одне з улюблених занять гостей парку – годування білок та качок. Першим можна приносити горіхи, вони повинні бути свіжими, несмаженими та несолоними. Пернатим мешканцям Голіцинських ставків досить покришити хліб, а кролики зрадіють сирим овочам - капусті, моркві, картоплі, гарбузам. "Як і з будь-якими тваринами, з мешканцями парку потрібно спілкуватися акуратно - не вистачати, не лякати їх і не завдавати дискомфорту. Всі наші тварини щеплені", - попереджають у парку.

У "Коломенському" - соколи

По суті, побачити якусь живність вдасться у будь-якому столичному парку, як мінімум це будуть білки та птахи. У музеї-заповіднику "Коломенське", наприклад, величезна різноманітність пернатих - там живуть яструб-тетерів'ятник, сова вухаста, дракон, дятел середній строкатий, жулан звичайний та інші. Відтворено на території музею та комплекс Соколиного двору, де працює експозиція "Соколине полювання царя Олексія Михайловича". Вона присвячена багатовіковій традиції російських князів і царів - соколиного полювання, яке досягло найвищого розквіту в Росії якраз за царювання Олексія Михайловича. Спритні птахи (соколи-балобаны і яструби-тетерів'ятники) там живуть у вольєрах.

У парку "Кузьминки" вдасться зустріти навіть зайців та лисиць, а також величезну кількість білок – їх легко знайти у білчатнику. Звірят там можна фотографувати, годувати або просто спостерігати за ними. Неподалік є і кінноспортивний клуб із контактним зоопарком.

У парку "Філі" при певній удачі та бажанні дійти у віддалені місця вдасться побачити червонокнижних бурозубок, кажанів, їжаків, зайців-русаків та інших.

"Гуляючи біля водойм, струмків і боліт нашого старовинного парку, вам поки що може зустрітися звичайний тритон або промайнути під ногами трав'яна жаба, а може навіть і так звана гостроморда жаба. Всі ці види плазунів занесені в Червону книгу Москви, і їхня чисельність постійно ", - кажуть у адміністрації парку.

В інших зелених зонах столиці, особливо великих, тваринний світ також може похвалитися різноманітністю.

До речі

У Москві запустили соціальну мережу для знайомств у парках - за її допомогою можна знайти попутника для походу в кіно чи спільну велопрогулянку. Достатньо скачати мобільний додаток ParkSeason на свій телефон. Соцмережу вже тестують у парку "Сокільники". Зайшовши в програму, користувачі бачать, хто з учасників соцмережі знаходиться з ним поблизу.

Інфографіка: "РГ"/Антон Палітурників/РІА Новини

Парк Ненудний сад - зелений масив завдовжки 6,5 км, що знаходиться неподалік центру Москви. Територія комплексу займає 60 га землі вздовж правого берега Москви-ріки. Це один із найстаріших парків міста, що зберігся від дворянської садиби Нескучне.

Комплекс Ненудний сад: історія появи

Нинішня територія Ненудного саду в середині 18 століття належала трьом дворянам – Трубецькому, Голіцину та Демидову. Їхні садиби знаходилися на березі Москви-ріки і славилися облаштованими палацами, парками та садами.

Володіння Голіциних розташовувалися у самому центрі. Садиба Трубецького славилася своїм «Ненудним заміським будинком», де часто влаштовувалися розважальні вечори. На території було розбито сад з альтанками, через струмки перекинуті містки. Не менш відомою була і садиба Прокофія Демидова, точніше створений ним ботанічний сад у формі амфітеатру. На терасах розташовувалися зимові та літні оранжереї з безліччю видів екзотичних рослин, а біля ставків жили рідкісні види птахів та тварин.

З 1820-х по 1840-і роки за указом Миколи I було викуплено по черзі всі маєтки, які нині охоплюють територію Ненудного саду. Царська літня резиденція стала садибою Нескучне, ця назва збереглася від заміського будинку Трубецького. Територію почали облаштовувати наново, але більшість будівель залишилися на своїх місцях. Палац Демидова став центральною імператорською резиденцією та був перейменований на Олександрійський палац.

У палацовому відомстві садиба знаходилася до 1917 року, а після - була націоналізована і стала доступною для народу. В 1928 Нескучний сад включений до складу парку ім. Горького – добудовувалися нові алеї, майданчики та павільйони.

Пам'ятки парку Нескучний сад

Гуляючи мальовничим парком, можна помилуватися достатком квітів і дерев, пройтися алеями і містками через яри.

Головна дорога в Ненудному саду веде до Пушкінської набережної, де є пристань для теплоходів.

Для малюків у парку передбачені атракціони, працює Дитяча кінна школа, доступні різноманітні спортивні майданчики. Крім того, тут можна ознайомитися з об'єктами культурної спадщини:

Мисливський будиночок садиби Трубецькихзбудований у середині 18 століття. Він відомий москвичам та гостям столиці тим, що з 1990 року там відбуваються зйомки популярної телепередачі «Що? Де? Коли?».

Олександрійський палац(нині будівля Академії наук), до якої веде дорога від головної в'їзної брами 19 століття. У самому палаці зберігся дореволюційний інтер'єр та скульптури «Пори року» автора І. П. Віталі.

Літній будиночок графа Орлова- найстаріша споруда в Нескучному саду. Наразі тут розміщується бібліотека.

Ротонда-альтанка на честь 800-річчя Москви, побудована у 1947 році. У ній зображені важливі події історії міста, починаючи з дати заснування Москви і закінчуючи парадом Перемоги 1945 року.

Поруч знаходиться парк та «Алея кохання».

Зелений театрвикористовується як майданчик для проведення концертів. Тут може розміститись до 15 000 глядачів.

На території комплексу Нескучний сад розташований Мінералогічний музей- один із найбільших у світі. У колекції представлені зразки мінералів Росії та зарубіжних країн.

До редакції The Village надійшла копія листа до дирекції парку Горького від москвички Олени Макаричової. Відвідувачка Ненудного саду була вкрай стурбована станом оленя, яке живе там у вольєрі.

«Під час чергової прогулянки парком, у неділю 2 грудня 2012 року, я помітила, що у звіра поранений ніс, він кривить, і тварина постійно намагається його облизати, крім того, він постійно вилизує передню ліву лапу, можливо, вона також поранена або на неї намерз лід. Поруч гуляли діти, у тому числі маленька дівчинка років семи, яка до сліз була засмучена, побачивши кров на морді оленя. Батьки дитини були повністю згодні з тим, що це жорстоко - утримувати тварину за таких умов», - пише читачка.

Далі стурбована дівчина зателефонувала до фонду «Екологія для всіх», який є власником вольєру. Там їй повідомили, що оленя підселили у вольєр для свійських тварин та птахів за рішенням керівництва парку Горького, незважаючи на те, що самі екологи були проти: подібна клітина зовсім не підходить для утримання оленя.

Фотографія прес-служби парку Горького

The Village зв'язався з адміністрацією парку для роз'яснення ситуації. З'ясувалося, що оленя парку Горького подарували півтора місяці тому. Через відсутність інших варіантів співробітники були змушені поселити тварину у вольєрі. Оленя проходить курс реабілітації після транспортування в парк - він триває кілька місяців. Після того як тварина увійде до нормального ритму життя, його збираються віддати в зоопарк або розплідник, де є гідні умови для його утримання.

Поки оленя доглядають фахівці-зоологи, які відвідують його вранці та ввечері. Оленя годують за всіма правилами: комбікорм, змішаний з вівсом, різнотравне сіно, підсушений і підсолений житній хліб, яблука, варена морква. Вольєр щоранку прибирають, теплу питну воду міняють двічі на день.

Окровавлений ніс оленя директор парку Горького Ольга Захарова пояснила тим, що тварина при переляку починає метатися по клітці. Головними винуватцями стресу стають собаки, яких місцеві жителі спускають із повідця на прогулянку.

Ольга Захарова директор парку Горького

Ненудний сад – улюблене місце прогулянок москвичів. Сюди приходять із дітьми та друзями, тут влаштовують романтичні побачення. Водночас, саме сюди виводять на прогулянку своїх вихованців жителі всіх навколишніх будинків. На жаль, більшість із них вигулюють собак без повідця і намордника. Коли собака бачить дикого зляканого звіра, у нього спрацьовує природний інстинкт мисливця. Собака кидається на вольєр і гавкає, через що у оленя щоразу трапляється серйозний стрес. Він починає метатися по вольєру, намагаючись вирватися, але щоразу натикаючись на сітку, здирає мордочку, особливо ніс, до крові. Лікувати його рани дуже складно, оскільки тварина дика і близько до себе нікого не підпускає. Всі наші прохання не відпускати собак з повідців і вигулювати їх у намордниках (тим більше що є закон, який зобов'язує це робити) здебільшого залишаються поза увагою. Ми зі свого боку не можемо заборонити їм гуляти в саду, бо це є громадський простір. Ми можемо лише просити дотримуватися правил і законів.