Препарати, що містять Леветирацетам (Levetiracetam, код АТХ (ATC) N03AX14):
| Часті форми випуску (більше 100 пропозицій в аптеках Москви) | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Форма випуску | Упаковка, шт | Країна виробник | Ціна у Москві, р | Пропозицій у Москві |
| Кеппра (Keppra) - оригінал | таблетки 250мг | 30 | Бельгія, ЮСБ фарма | 480- (середня 852↘) -1197 | 345↗ |
| Кеппра (Keppra) - оригінал | таблетки 500мг | 30 та 60 | Бельгія, ЮСБ фарма | за 30шт: 1390 (середня 1678) -2040; за 60шт: 2995- (середня 3307) -4102 |
651↘ |
| Кеппра (Keppra) - оригінал | таблетки 1г | 30 | Бельгія, ЮСБ фарма | за 30шт: 2799 (середня 3311) -5292; за 60шт: 6200 |
333↗ |
| Форми випуску, що рідко зустрічаються (менше 100 пропозицій в аптеках Москви) | |||||
| Кеппра (Keppra) - оригінал | розчин для прийому внутрішньо 100мг/мл - 300мл у флаконі з мірним шприцем у комплекті | 1 | Франція, Некст фарма | 3000 (середня 3309) -4156 | 92↗ |
| Кеппра (Keppra) - оригінал | концентрат для приготування ін'єкційного розчину 100мг/мл 5мл | 10 | Італія, Патеон | 7271- (середня 7569) -7773 | 8 |
| Комвірон (Komviron) | таблетки 250мг | 50 | Туреччина, Абді | 502- (середня 522) -630 | 19 |
| Комвірон (Komviron) | таблетки 500мг | 50 | Туреччина, Абді | 985-1133 | 14↗ |
| Комвірон (Komviron) | таблетки 1г | 50 | Туреччина, Абді | 2400-2600 | 31↗ |
| Леветинол (Levetinol) | таблетки 250мг | 30 | Ісландія, Актавіс | 603- (середня 615) -720 | 31 |
| Леветинол (Levetinol) | таблетки 500мг | 30 | Ісландія, Актавіс | 1202-1260 | 30 |
| Леветирацетам | таблетки 250мг | 30 | Індія, Хетеро Драгс Лімітед | 528- (середня 529) -629 | 28 |
| Леветирацетам | таблетки 500мг | 30 та 60 | Індія, Хетеро Драгс | за 30 шт: 852 - (середня 860) -918; за 60 шт: 880- (середня 2200) -2272 | 56 |
| Леветирацетам | таблетки 1г | 30 | Індія, Хетеро Драгс | 2109 | 28 |
Кеппра (оригінальний Леветірацетам) – офіційна інструкція із застосування. Препарат рецептурний, інформація призначена лише для спеціалістів охорони здоров'я!
Клініко-фармакологічна група
Протисудомний препарат.
Фармакологічна дія
Протиепілептичний препарат, похідне піролідону (S-енантіомер альфа-етил-2-оксо-1-піролідин-ацетаміду), за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів. Механізм дії леветирацетаму до кінця не вивчений, але очевидно, що він відрізняється від механізму дії відомих протиепілептичних препаратів.
Дослідження in vitro показали, що леветирацетам впливає на внутрішньонейрональну концентрацію іонів Са2+, частково гальмуючи струм Са2+ через канали N-типу та знижуючи вивільнення кальцію із внутрішньонейрональних депо. Крім того, леветирацетам частково відновлює струми через GABA- та гліцин-залежні канали, знижені цинком та β-карболінами.
Один з передбачуваних механізмів заснований на доведеному зв'язуванні з глікопротеїном синаптичних везикул SV2A, що міститься в сірій речовині головного та спинного мозку. Вважається, що таким чином реалізується протисудомний ефект, виражений у протидії гіперсинхронізації нейронної активності. Не змінює нормальну нейротрансмісію, проте пригнічує епілептиформні нейрональні спалахи, індуковані GABA-агоністом бікукуліном, та порушення глютаматних рецепторів. Активність препарату підтверджена як як фокальних, так і генералізованих епілептичних нападів (епілептиформні прояви/фотопароксизмальна реакція).
Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо леветирацетам добре всмоктується із ШКТ. Абсорбція повна і носить лінійний характер, тому концентрація в плазмі може бути передбачена виходячи з застосовуваної дози препарату в мг/кг маси тіла. Ступінь абсорбції не залежить від дози та часу прийому їжі. Біодоступність становить близько 100%.
Після прийому препарату в дозі 1г Cmax у плазмі досягається через 1.3 год і становить 31 мкг/мл, після повторного прийому - 43 мкг/мл.
Розподіл
Рівноважний стан досягається через 2 доби при дворазовому прийомі препарату. Зв'язування з білками плазми леветирацетаму та його основного метаболіту становить менше 10%. Vd леветирацетаму становить близько 0.5-0.7 л/кг.
Метаболізм
Утворення первинного фармакологічно неактивного метаболіту (ucb L057) відбувається без участі ізоферментів цитохрому P450 у печінці. Леветирацетам не впливає ферментативну активність гепатоцитів.
Виведення
У дорослих T1/2 із плазми становить 7±1 год і не змінюється залежно від дози, способу застосування або повторного прийому. Середня величина кліренсу становить 0.96 мл/хв/кг. 95% дози виводиться нирками. Нирковий кліренс леветирацетаму та його неактивного метаболіту становить 0.6 мл/хв/кг та 4.2 мл/хв/кг відповідно.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів похилого віку T1/2 збільшується на 40% і становить 10-11 годин, що пов'язано зі зниженням функції нирок цієї категорії людей.
У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс леветирацетаму та його первинного метаболіту корелює з кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із нирковою недостатністю рекомендується добір дози залежно від КК. У термінальній стадії ниркової недостатності у дорослих пацієнтів Т1/2 становить 25 годин у період між сеансами діалізу та 3.1 години під час діалізу. Протягом 4-годинного сеансу діалізу видаляється до 51% леветирацетаму.
У процесі 4-годинного діалізу з організму видаляється 51% леветирацетаму.
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки значних змін кліренсу леветирацетаму не відбувається. При тяжких порушеннях функції печінки при супутній нирковій недостатності кліренс леветирацетаму знижується на понад 50%.
Фармакокінетика леветирацетаму у дітей носить лінійний характер у діапазоні доз від 20 до 60 мг/кг/добу. Cmax досягається через 0.5-1 год. Загальний кліренс леветирацетаму у дітей приблизно на 40% вищий, ніж у дорослих і знаходиться у прямій залежності від маси тіла.
Показання для застосування.
Як монотерапія (препарат першого вибору) при лікуванні:
- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та підлітків старше 16 років із знову діагностованою епілепсією.
У складі комплексної терапії при лікуванні:
- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та дітей старше 4 років, які страждають на епілепсію (для таблеток);
- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та дітей старше 1 місяця, які страждають на епілепсію (для розчину);
- міоклонічних судом у дорослих та підлітків старше 12 років з ювенільною міоклонічною епілепсією;
- первинно-генералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у дорослих та підлітків старше 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією.
Режим дозування
Добову дозу ділять на 2 однакові прийоми.
Монотерапія:
Дорослим та підліткам старше 16 років препарат призначають у формі таблеток або розчину для прийому внутрішньо у початковій дозі по 500 мг, розділеній на 2 прийоми (по 250 мг 2 рази на добу). Через 2 тижні доза може бути збільшена до початкової терапевтичної – 1 г (по 500 мг 2 рази на добу). Максимальна добова доза – 3 г (по 1.5 г 2 рази на добу).
У складі комплексної терапії:
Дітям віком від 1 до 6 місяців препарат призначають у формі розчину для прийому внутрішньо. Початкова лікувальна доза становить 7 мг/кг двічі на добу. Залежно від клінічної ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 21 мг/кг 2 рази на добу. Зміна дози не повинна перевищувати плюс або мінус 7 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні. Слід призначати найменшу ефективну дозу.
У дітей віком від 6 місяців до 23 місяців, дітей віком від 2 років до 11 років та підлітків від 12 років до 17 років з масою тіла менше 50 кг лікування слід починати з дози 10 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (по 10 мг/кг маси тіла двічі на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до 30 мг/кг двічі на добу. Зміна дози на 10 мг/кг маси тіла може здійснюватись кожні 2 тижні. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.
Дози для дітей з масою тіла 50 кг і більше є такою самою, як і для дорослих.
У дітей старше 4 років лікування слід розпочинати з добової дози 20 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (по 10 мг/кг маси тіла двічі на добу). Зміна дози на 20 мг/кг маси тіла може здійснюватися кожні 2 тижні до досягнення добової дози, що рекомендується, - 60 мг/кг маси тіла (по 30 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). При непереносимості добової дози, що рекомендується, можливе її зниження. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.
Призначати препарат слід у найбільш підходящій лікарської формита дозі залежно від маси тіла пацієнта та необхідної терапевтичної дози.
Дітям із масою тіла > 50 кг дозування здійснюють за схемою, наведеною для дорослих.
Дорослим та підліткам старше 16 років з масою тіла понад 50 кг лікування слід розпочинати з добової дози 1 г, розділеної на 2 прийоми (по 500 мг 2 рази на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до максимальної – 3 г (по 1.5 г 2 рази на добу). Зміна дози на 500 мг 2 рази на день може здійснюватися кожні 2-4 тижні.
Оскільки леветирацетам виводиться нирками при призначенні препарату пацієнтам похилого віку та хворим на ниркову недостатність дозу слід коригувати залежно від величини КК.
Для чоловіків:
КК (мл/хв)= х маса тіла (кг)/72 х сироватковий креатинін (мг/дл)
Для жінок: набуте значення х 0.85.
* - у перший день лікування препаратом Кеппра® рекомендується прийом насичувальної дози 750 мг.
Дітям з нирковою недостатністю корекцію дози леветирацетаму слід проводити з урахуванням ступеня ниркової недостатності, використовуючи рекомендації для дорослих.
Пацієнтам з порушеннями функції печінки легкої та середнього ступенятяжкості корекція режиму дозування не потрібна. У пацієнтів з декомпенсованими порушеннями функції печінки та нирковою недостатністю значення КК може не відображати істиного ступеня порушення функції нирок, тому при КК
Правила застосування препарату:
Таблетки слід приймати внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини, незалежно від їди.
Дозування розчину здійснюють за допомогою мірного шприца номінальною місткістю 10 мл (відповідає 1 г леветирацетаму) та з ціною розподілу 25 мг (відповідає 0.25 мл), що входить до комплекту постачання препарату. Відміряну дозу препарату розводять у склянці води (200 мл).
Для дозування розчину за допомогою мірного шприца слід відкрити флакон: для цього потрібно натиснути на ковпачок і повернути проти годинникової стрілки. Вставити адаптер шприца в шийку флакона, потім узяти шприц і помістити його в адаптер. Перевернути флакон догори дном. Наповнити шприц невеликою кількістю розчину, потягнувши поршень донизу, потім натиснути на поршень вгору для видалення бульбашок повітря. Потягнувши поршень, заповнити шприц розчином до поділу, що відповідає кількості мл розчину, призначеного лікарем. Вийняти шприц із адаптера. Вміст шприца ввести в склянку з водою, натиснувши поршень до упору. Слід повністю випити весь вміст склянки. Потім промити шприц водою та закрити флакон пластиковою кришкою.
Побічна дія
Можливі побічні ефектинаведені нижче за системами організму та частотою виникнення: дуже часто (>1/10), часто (>1/100,<1/10).
З боку центральної нервової системи: дуже часто – сонливість, астенічний синдром; часто - амнезія, атаксія, судоми, запаморочення, біль голови, гіперкінезія, тремор, порушення рівноваги, зниження концентрації уваги, погіршення пам'яті, збудження, депресія, емоційна лабільність, мінливість настрою, ворожість/агресивність, безсоння, нервозність, роздратування порушення мислення; в окремих випадках – парестезії, поведінкові розлади, тривожність, занепокоєння, сплутаність свідомості, галюцинації, дратівливість, психотичні розлади, суїцид, спроби суїциду та суїцидальні наміри.
З боку органу зору: часто – диплопія, порушення акомодації.
З боку дихальної системи: часто – посилення кашлю.
З боку травної системи: часто – абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота, блювання, анорексія, підвищення маси тіла; в окремих випадках – панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, зміни функціональних печінкових проб, зниження маси тіла.
Дерматологічні реакції: часто - шкірний висип, екзема, свербіж; в окремих випадках – алопеція (у ряді випадків відновлення волосяного покриву спостерігалося після відміни препарату), синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.
З боку системи кровотворення: в окремих випадках – лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія (у деяких випадках із пригніченням функції кісткового мозку), тромбоцитопенія.
Інші: в окремих випадках – інфекції, назофарингіт, міалгія.
Протипоказання для застосування препарату КЕППРА®
- дитячий вік до 4 років (для таблеток) (безпека та ефективність препарату не встановлені);
- дитячий вік до 1 місяця (для розчину) (безпека та ефективність препарату не встановлені);
- порушення толерантності до фруктози (для розчину);
- - підвищена чутливість до компонентів препарату;
- підвищена чутливість до інших похідних піролідону.
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам похилого віку (старше 65 років), при захворюваннях печінки на стадії декомпенсації, нирковій недостатності.
Застосування препарату КЕППРА® при вагітності та годуванні груддю
Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування леветирацетаму у вагітних жінок не проводилося, тому препарат не слід призначати при вагітності, за винятком випадків крайньої необхідності.
Фізіологічні зміни в організмі жінки під час вагітності можуть впливати на концентрацію в плазмі леветирацетаму, як і інших протиепілептичних препаратів. Під час вагітності відмічено зниження концентрації леветирацетаму у плазмі. Це зниження більш виражено в І триместрі (до 60% від базової концентрації у період, що передує вагітності).
Лікування леветирацетамом вагітних слід проводити під спеціальним контролем. Слід враховувати, що перерви у проведенні протиепілептичної терапії можуть призвести до погіршення перебігу захворювання, що шкідливо як для матері, так і для плода.
Леветирацетам виділяється із грудним молоком, тому грудне вигодовування при лікуванні препаратом не рекомендується. Однак, якщо лікування леветирацетамом необхідне в період лактації, слід ретельно зважити співвідношення ризик/користь лікування щодо важливості грудного вигодовування.
Застосування при порушеннях функції печінки
При легких та помірних порушеннях функції печінки корекція дози не потрібна.
Застосування у разі порушення функції нирок
Пацієнтам з нирковою недостатністю дозу підбирають індивідуально відповідно до рекомендацій, наведених у таблиці у розділі "режим дозування".
особливі вказівки
Якщо потрібно припинити прийом препарату, то рекомендується проводити поступово, зменшуючи разову дозу на 500 мг кожні 2-4 тижні. У дітей зниження дози не повинне перевищувати 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу кожні 2 тижні.
Супутні протиепілептичні лікарські препарати (під час переведення пацієнтів на прийом леветирацетаму) бажано скасовувати поступово.
Пацієнтам із захворюваннями нирок та декомпенсованими захворюваннями печінки рекомендується дослідження функції нирок перед початком лікування. При порушенні функції нирок може знадобитися корекція дози.
У зв'язку з наявними повідомленнями про випадки суїциду, суїцидальних намірів та спроб суїциду при лікуванні леветирацетамом слід попереджати пацієнтів про необхідність негайно повідомляти лікаря про появу будь-яких симптомів депресії або суїцидальних намірів.
Розчин для внутрішнього застосування містить мальтитол, тому пацієнтам з порушенням толерантності до фруктози прийом препарату Кеппра® у відповідній лікарській формі протипоказаний.
Використання у педіатрії
Наявні відомості про застосування препарату у дітей не свідчать про будь-який його негативний вплив на розвиток та статеву зрілість. Проте віддалені наслідки лікування здатність дітей до навчання, їх інтелектуальний розвиток, зростання, функції ендокринних залоз, статевий розвиток і фертильність залишаються невідомими.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами
Вплив препарату Кеппра® на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами спеціально не вивчався. Тим не менш, через різну індивідуальну чутливість до препарату з боку ЦНС у період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Передозування
Симптоми: сонливість, тривожність, агресивність, гноблення свідомості, гноблення дихання, кома.
Лікування: в гострому періоді - штучний виклик блювоти та промивання шлунка з наступним призначенням активованого вугілля. Специфічного антидоту для леветирацетаму немає. При необхідності проводиться симптоматичне лікування в умовах стаціонару з використанням гемодіалізу (ефективність діалізу для леветирацетаму становить 60%, для його первинного метаболіту – 74%).
Лікарська взаємодія
Леветирацетам не взаємодіє з протисудомними препаратами (фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота, фенобарбітал, ламотриджин, габапентин та примідон).
Леветирацетам у добовій дозі 1 г не змінює фармакокінетику пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу та левоноргестрелу).
Леветирацетам у добовій дозі 2 г не змінює фармакокінетику варфарину та дигоксину.
Дігоксин, пероральні контрацептиви та варфарин не впливають на фармакокінетику леветирацетаму.
При спільному прийомі з топіраматом вища ймовірність розвитку анорексії.
Повнота всмоктування леветирацетаму не змінюється під впливом їжі, у своїй швидкість всмоктування дещо знижується.
Дані щодо взаємодії леветирацетаму з алкоголем відсутні.
Умови відпустки з аптек
Препарат відпускається за рецептом.
Умови та термін зберігання
Таблетки слід зберігати у сухому місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності – 3 роки.
Розчин для внутрішнього прийому слід зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 30°C. Термін придатності – 3 роки.
Протисудомний препарат
Діюча речовина
Форма випуску, склад та упаковка
блакитного кольору, овальної форми, двоопуклі, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування "ucb", по інший - "250"; на зламі – однорідні, білого кольору.
Склад плівкової оболонки:опадрай 85F20694 (барвник (Е132), макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)).
Пігулки, покриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору, овальної форми, двоопуклі, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування "ucb", по інший - "500"; на зламі – однорідні, білого кольору.
Допоміжні речовини: кроскармеллозу натрію, макрогол 6000, кремнію діоксид, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки:опадрай 85F32004 (барвник заліза оксид жовтий (Е172), макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)).
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.
Пігулки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, овальної форми, двоопуклі, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування "ucb", по інший - "1000"; на зламі – однорідні, білого кольору.
Допоміжні речовини: кроскармеллозу натрію, макрогол 6000, кремнію діоксид, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки:опадрай 85F18422 (макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)).
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.
Розчин для прийому внутрішньо прозорий, практично безбарвний, із характерним запахом.
Допоміжні речовини: натрію цитрат, лимонної кислоти моногідрат, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, амонію гліцирризінат, гліцерол 85%, мальтитол, ацесульфам калію, ароматизатор виноградний 501040А, вода очищена.
300 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірним шприцем - пачки картонні.
Фармакологічна дія
Похідне піролідону (S-енантіомер α-етил-2-оксо-1-піролідин-ацетаміду), за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів. Механізм дії леветирацетаму до кінця не вивчений, але очевидно, що він відрізняється від механізму дії відомих протиепілептичних препаратів.
Дослідження in vitro показали, що леветирацетам впливає на внутрішньонейрональну концентрацію іонів Са 2+ , частково гальмуючи струм Са 2+ через канали N-типу та знижуючи вивільнення кальцію з внутрішньонейрональних депо. Крім того, леветирацетам частково відновлює струми через GABA- та гліцин-залежні канали, знижені цинком та β-карболінами.
Один із передбачуваних механізмів заснований на доведеному зв'язуванні з глікопротеїном синаптичних везикул SV2A, що міститься в сірій речовині головного та спинного мозку. Вважається, що таким чином реалізується протисудомний ефект, виражений у протидії гіперсинхронізації нейронної активності. Не змінює нормальну нейротрансмісію, проте пригнічує епілептиформні нейрональні спалахи, індуковані GABA-агоністом бікукуліном, та порушення глютаматних рецепторів. Активність препарату підтверджена як як фокальних, так і генералізованих епілептичних нападів (епілептиформні прояви/фотопароксизмальна реакція).
Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо леветирацетам добре всмоктується із ШКТ. Абсорбція повна і носить лінійний характер, тому концентрація в крові може бути передбачена виходячи із дози препарату, що застосовується, в мг/кг маси тіла. Ступінь абсорбції не залежить від дози та часу прийому їжі. Біодоступність становить близько 100%.
Після прийому препарату в дозі 1 г C max у плазмі крові досягається через 1.3 год і становить 31 мкг/мл, після повторного прийому (2 рази на добу) – 43 мкг/мл.
Розподіл
Рівноважний стан досягається через 2 доби при дворазовому прийомі препарату. Зв'язування з білками плазми леветирацетаму та його основного метаболіту становить менше 10%. V d леветирацетаму становить близько 0.5-0.7 л/кг.
Метаболізм
Утворення первинного фармакологічно неактивного метаболіту (ucb L057) відбувається без участі ізоферментів цитохрому P450 у печінці. Леветирацетам не впливає ферментативну активність гепатоцитів.
Виведення
У дорослих T 1/2 із плазми становить 7±1 год і не змінюється залежно від дози, способу застосування або повторного прийому. Середня величина кліренсу становить 0.96 мл/хв/кг. 95% дози виводиться нирками. Нирковий кліренс леветирацетаму та його неактивного метаболіту становить 0.6 мл/хв/кг та 4.2 мл/хв/кг відповідно.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів похилого віку T 1/2 збільшується на 40% і становить 10-11 год, що пов'язано зі зниженням ниркової функції у цієї категорії людей.
У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс леветирацетаму та його первинного метаболіту корелює з кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із нирковою недостатністю рекомендується добір дози залежно від КК. У термінальній стадії ниркової недостатності у дорослих пацієнтів Т 1/2 становить 25 годин у період між сеансами діалізу та 3.1 години під час діалізу. Протягом 4-годинного сеансу діалізу видаляється до 51% леветирацетаму.
У процесі 4-годинного діалізу з організму видаляється 51% леветирацетаму.
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки значних змін кліренсу леветирацетаму не відбувається. При тяжких порушеннях функції печінки при супутній нирковій недостатності кліренс леветирацетаму знижується на понад 50%.
Фармакокінетика леветирацетаму у дітей має лінійний характер у діапазоні доз від 20 до 60 мг/кг/добу. C max досягається через 0.5-1 год. T 1/2 у дітей після одноразового прийому внутрішньо в дозі 20 мг/кг маси тіла становить 5-6 год. Загальний кліренс леветирацетаму у дітей приблизно на 40% вище, ніж у дорослих і знаходиться у прямої залежності від маси тіла.
Показання
Як монотерапія (препарат першого вибору) при лікуванні:
- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та підлітків старше 16 років із знову діагностованою епілепсією.
У складі комплексної терапії при лікуванні:
- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей старше 4 років, які страждають на епілепсію (для таблеток);
- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та дітей старше 1 місяця, які страждають на епілепсію (для розчину);
- Міоклонічних судом у дорослих та підлітків старше 12 років з ювенільною міоклонічною епілепсією;
- первинно-генералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у дорослих та підлітків старше 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією.
Протипоказання
- дитячий вік до 4 років (для таблеток) (безпека та ефективність препарату не встановлені);
- дитячий вік до 1 місяця (для розчину) (безпека та ефективність препарату не встановлені);
- Порушення толерантності до фруктози (для розчину);
- Підвищена чутливість до компонентів препарату;
- Підвищена чутливість до інших похідних піролідону.
З обережністюслід призначати препарат пацієнтам похилого віку (старше 65 років), при захворюваннях печінки на стадії декомпенсації, нирковій недостатності.
Дозування
Добову дозу ділять на 2 однакові прийоми.
Монотерапія
Дорослим та підліткам старше 16 роківпрепарат призначають у формі таблеток або розчину для прийому внутрішньо у початковій дозі по 500 мг, розділеної на 2 прийоми (по 250 мг 2 рази на добу). Через 2 тижні доза може бути збільшена до початкової терапевтичної – 1 г (по 500 мг 2 рази на добу). Максимальна добова доза – 3 г (по 1.5 г 2 рази на добу).
У складі комплексної терапії
Дітям віком від 1 місяця до 6 місяцівпрепарат призначають у формі розчину для вживання. Початкова лікувальна доза становить 7 мг/кг 2 рази на добу. Залежно від клінічної ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 21 мг/кг 2 рази на добу. Зміна дози не повинна перевищувати плюс або мінус 7 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні. Слід призначати найменшу ефективну дозу.
У дітей віком від 6 місяців до 23 місяців, дітей віком від 2 років до 11 років та підлітків від 12 років до 17 років з масою тіла менше 50 кг лікування слід починати з дози 10 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (по 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до 30 мг/кг 2 рази на добу. Зміна дози на 10 мг/кг маси тіла може здійснюватись кожні 2 тижні. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.
Дози для дітей із масою тіла 50 кгі більше є такою самою, як і для дорослих.
У дітей старше 4 роківЛікування слід розпочинати з добової дози 20 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (по 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). Зміна дози на 20 мг/кг маси тіла може здійснюватися кожні 2 тижні до досягнення добової дози, що рекомендується, - 60 мг/кг маси тіла (по 30 мг/кг маси тіла 2 рази/добу). При непереносимості добової дози, що рекомендується, можливе її зниження. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.
Призначати препарат слід у найбільш підходящій лікарській формі та дозі залежно від маси тіла пацієнта та необхідної терапевтичної дози.
Дітям із масою тіла > 50 кгдозування здійснюють за схемою, наведеною для дорослих.
Дорослим та підліткам старше 16 років з масою тіла понад 50 кгЛікування слід розпочинати з добової дози 1 г, розділеної на 2 прийоми (по 500 мг 2 рази на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до максимальної – 3 г (по 1.5 г 2 рази на добу). Зміна дози на 500 мг 2 рази на добу може здійснюватися кожні 2-4 тижні.
Оскільки леветирацетам виводиться нирками при призначенні препарату пацієнтам похилого віку та хворим з нирковою недостатністюдозу слід коригувати залежно від величини КК.
Для чоловіків:
КК (мл/хв)= × маса тіла (кг)/72 × сироватковий креатинін (мг/дл)
Для жінок:набуте значення х 0.85
* - у перший день лікування препаратом Кеппра рекомендується прийом насичуючої дози 750 мг.
Дітям із нирковою недостатністюКорекцію дози леветирацетаму слід проводити з урахуванням ступеня ниркової недостатності, використовуючи рекомендації, дані для дорослих.
Пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкостікорекція режиму дозування не потрібна. У пацієнтів з декомпенсованими порушеннями функції печінки та нирковою недостатністюзначення КК може не відображати істиною ступеня порушення функції нирок, тому при КК<70 мл/мин рекомендується зменшення добової дози на 50%.
Правила застосування препарату
Пігулкислід приймати внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини, незалежно від їди.
Дозування розчинуздійснюють за допомогою мірного шприца номінальною місткістю 10 мл (відповідає 1 г леветирацетаму) та з ціною розподілу 25 мг (відповідає 0.25 мл), що входить у комплект постачання препарату. Відміряну дозу препарату розводять у склянці води (200 мл).
Для дозування розчину за допомогою мірного шприца слід відкрити флакон: для цього потрібно натиснути на ковпачок і повернути проти годинникової стрілки. Вставити адаптер шприца в шийку флакона, потім узяти шприц і помістити його в адаптер. Перевернути флакон догори дном. Наповнити шприц невеликою кількістю розчину, потягнувши поршень донизу, потім натиснути на поршень вгору для видалення бульбашок повітря. Потягнувши поршень, заповнити шприц розчином до поділу, що відповідає кількості мл розчину, призначеного лікарем. Вийняти шприц із адаптера. Вміст шприца ввести в склянку з водою, натиснувши поршень до упору. Слід повністю випити весь вміст склянки. Потім промити шприц водою та закрити флакон пластиковою кришкою.
Побічна дія
Можливі побічні ефекти наведені нижче за системами організму та частотою виникнення: дуже часто (>1/10), часто (>1/100,<1/10).
З боку ЦНС:дуже часто – сонливість, астенічний синдром; часто - амнезія, атаксія, судоми, запаморочення, біль голови, гіперкінезія, тремор, порушення рівноваги, зниження концентрації уваги, погіршення пам'яті, збудження, депресія, емоційна лабільність, мінливість настрою, ворожість/агресивність, безсоння, нервозність, роздратування порушення мислення; в окремих випадках – парестезії, поведінкові розлади, тривожність, занепокоєння, сплутаність свідомості, галюцинації, дратівливість, психотичні розлади, суїцид, спроби суїциду та суїцидальні наміри.
З боку органу зору:часто – диплопія, порушення акомодації.
З боку дихальної системи:часто – посилення кашлю.
З боку травної системи:часто – абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота, блювання, анорексія, підвищення маси тіла; в окремих випадках – панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, зміни функціональних печінкових проб, зниження маси тіла.
Дерматологічні реакції:часто - шкірний висип, екзема, свербіж; в окремих випадках – алопеція (у ряді випадків відновлення волосяного покриву спостерігалося після відміни препарату), синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.
З боку системи кровотворення:в окремих випадках – лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія (у деяких випадках з пригніченням функції кісткового мозку), тромбоцитопенія.
Інші:в окремих випадках – інфекції, назофарингіт, міалгія.
Передозування
Симптоми:сонливість, тривожність, агресивність, гноблення свідомості, гноблення дихання, кома.
Лікування:в гострому періоді - штучний виклик блювоти та промивання шлунка з наступним призначенням активованого вугілля. Специфічного антидоту для леветирацетаму немає. При необхідності проводиться симптоматичне лікування в умовах стаціонару з використанням гемодіалізу (ефективність діалізу для леветирацетаму становить 60%, для його первинного метаболіту – 74%).
Лікарська взаємодія
Леветирацетам не взаємодіє з протисудомними препаратами (фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, ламотриджин, габапентин та примідон).
Леветирацетам у добовій дозі 1 г не змінює фармакокінетику пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу та левоноргестрелу).
Леветирацетам у добовій дозі 2 г не змінює фармакокінетику варфарину та дигоксину.
Пероральні контрацептиви та варфарин не впливають на фармакокінетику леветирацетаму.
При спільному прийомі з топіраматом вища ймовірність розвитку анорексії.
Повнота всмоктування леветирацетаму не змінюється під впливом їжі, у своїй швидкість всмоктування дещо знижується.
Дані щодо взаємодії леветирацетаму з алкоголем відсутні.
особливі вказівки
Якщо потрібно припинити прийом препарату, то рекомендується проводити поступово, зменшуючи разову дозу на 500 мг кожні 2-4 тижні. У дітей зниження дози не повинно перевищувати 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу кожні 2 тижні.
Супутні протиепілептичні лікарські препарати (під час переведення пацієнтів на прийом леветирацетаму) бажано скасовувати поступово.
Пацієнтам із захворюваннями нирок та декомпенсованими захворюваннями печінки рекомендується дослідження функції нирок перед початком лікування. При порушенні функції нирок може знадобитися корекція дози.
У зв'язку з наявними повідомленнями про випадки суїциду, суїцидальних намірів та спроб суїциду при лікуванні леветирацетамом слід попереджати пацієнтів про необхідність негайно повідомляти лікаря про появу будь-яких симптомів депресії або суїцидальних намірів.
Розчин для внутрішнього застосування містить мальтитол, тому пацієнтам з порушенням толерантності до фруктози прийом препарату Кеппра у відповідній лікарській формі протипоказаний.
Використання у педіатрії
Наявні відомості про застосування препарату у дітей не свідчать про будь-який його негативний вплив на розвиток та статеву зрілість. Проте віддалені наслідки лікування здатність дітей до навчання, їх інтелектуальний розвиток, зростання, функції ендокринних залоз, статевий розвиток і фертильність залишаються невідомими.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами
Вплив препарату Кеппра на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами спеціально не вивчався. Тим не менш, через різну індивідуальну чутливість до препарату з боку ЦНС у період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Вагітність та лактація
Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування леветирацетаму у вагітних жінок не проводилося, тому препарат не слід призначати при вагітності, за винятком випадків крайньої необхідності.
Фізіологічні зміни в організмі жінки під час вагітності можуть впливати на концентрацію в плазмі леветирацетаму, як і інших протиепілептичних препаратів. Під час вагітності відмічено зниження концентрації леветирацетаму у плазмі. Це зниження більш виражено в І триместрі (до 60% від базової концентрації у період, що передує вагітності).
Лікування леветирацетамом вагітних слід проводити під спеціальним контролем. Слід враховувати, що перерви у проведенні протиепілептичної терапії можуть призвести до погіршення перебігу захворювання, що шкідливо як для матері, так і для плода.
Леветирацетам виділяється із грудним молоком, тому грудне вигодовування при лікуванні препаратом не рекомендується. Однак, якщо лікування леветирацетамом необхідне в період лактації, слід ретельно зважити співвідношення ризик/користь лікування щодо важливості грудного вигодовування.
Застосування у дитячому віці
Протипоказано: дитячий вік до 4 років (для таблеток) (безпека та ефективність препарату не встановлені); дитячий вік до 1 місяця (для розчину) (безпека та ефективність препарату не встановлені);
При порушеннях функції нирок
Пацієнтам із нирковою недостатністюдозу підбирають індивідуально відповідно до рекомендацій, наведених у таблиці.
* у перший день лікування препаратом Кеппра рекомендується прийом насичуючої дози 750 мг.
При порушеннях функції печінки
При легких та помірних порушеннях функції печінки корекція дози не потрібна.
З обережністюслід призначати препарат при захворюваннях печінки на стадії декомпенсації.
Застосування у літньому віці
З обережністюслід призначати препарат пацієнтам похилого віку (старше 65 років).
Умови відпустки з аптек
Препарат відпускається за рецептом.
Умови та термін зберігання
Таблетки слід зберігати у сухому місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності – 3 роки.
Розчин для внутрішнього прийому слід зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 30°C. Термін придатності – 3 роки.
Кеппра – протиепілептичний препарат, що застосовується як монотерапевтичний засіб та у складі комплексної терапії при лікуванні фокальної епілепсії, парціальних та судомних нападів.
Діюча речовина
Леветирацетам (Levetiracetam).
Форма випуску та склад
Випускається у таблетках та у вигляді розчину для внутрішнього застосування. Рідина практично безбарвна, має характерний запах. Розчин випускається у темних скляних флаконах об'ємом 300 мл. У комплекті із препаратом йде зручний мірний шприц.
Таблетки, покриті плівковою оболонкою, реалізуються по 30 та 60 штук в упаковці.
Показання до застосування
Як монотерапевтичний засіб призначають при парціальних нападах з вторинною генералізацією або без неї пацієнтам старше 16 років з знову діагностованою епілепсією.
У складі комплексної терапії таблетки та сироп призначають при наступних патологіях:
- міоклонічні судоми у дітей старше 12 років та дорослих з ювенільною міоклонічною епілепсією;
- парціальні напади з вторинною генералізацією або без неї у дітей старше 1 місяця та дорослих пацієнтів, які страждають на епілепсію (розчин);
- парціальні напади з вторинною генералізацією або без неї у дітей старше 4-х років і дорослих, які страждають на епілепсію (таблетки);
- первинно-генералізовані напади судомного характеру у дітей віком від 12 років та дорослих пацієнтів з ідіопатичною генералізованою епілепсією.
Протипоказання
- гіперчутливість до компонентів препарату;
- порушення толерантності до фруктози (сиропу).
Дуже обережно слід приймати за ниркової недостатності.
Інструкція із застосування Кеппра (спосіб та дозування)
Дорослим та підліткам старше 16 років препарат призначають у формі таблеток або розчину для прийому внутрішньо у початковій дозі по 500 мг, розділеній на 2 прийоми (по 250 мг 2 рази на добу). Через 2 тижні доза може бути збільшена до початкової терапевтичної – 1 г (по 500 мг 2 рази на добу). Максимальна добова доза – 3 г (по 1.5 г 2 рази на добу).
- Дітям віком від 1 до 6 місяців препарат призначають у формі розчину для прийому внутрішньо. Початкова лікувальна доза становить 7 мг/кг 2 рази на добу.
- У дітей віком від 6 місяців до 23 місяців, дітей віком від 2 років до 11 років та підлітків від 12 років до 17 років з масою тіла менше 50 кг лікування слід починати з дози 10 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми .
Побічні ефекти
Застосування Кеппра може викликати такі побічні дії:
- з боку ЦНС: запаморочення, астенічний синдром, головний біль, сонливість, гіперкінезія, емоційна лабільність, амнезія, порушення рівноваги, дратівливість, атаксія, зниження концентрації уваги, нервозність, судоми, погіршення пам'яті, мінливість настрою, безсоння, тремор, порушення , розлади особистості, агресивність, депресія; у поодиноких випадках – сплутаність свідомості, парестезії, поведінкові чи психотичні розлади, галюцинації, суїцидальні наміри чи спроби суїциду;
- з боку дихальної системи: посилення кашлю;
- з боку травної системи: диспепсія, підвищення маси тіла, абдомінальний біль, нудота, анорексія, блювання, діарея; у поодиноких випадках – печінкова недостатність, зниження маси тіла, панкреатит, гепатит;
- з боку органів зору: порушення акомодації чи диплопія;
- з боку системи кровотворення: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія;
- дерматологічні реакції: свербіж, екзема, висипання на шкірі; рідко – багатоформна еритема, алопеція, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона;
- інші ефекти: назофарингіт, інфекції, міалгія.
Передозування
Симптоми передозування Кеппра:
- тривожність;
- сонливість;
- агресивність;
- пригнічення дихання;
- пригнічення свідомості, кома.
Лікування: штучний виклик блювання, промивання шлунка із призначенням активованого вугілля. У разі потреби проводиться симптоматична терапія в умовах стаціонару із застосуванням гемодіалізу.
Аналоги
Аналоги за кодом АТХ: Зеніцетам, Конвілепт, Леветінол, Тірапол, Епітерра.
Не приймайте рішення про заміну препарату самостійно, проконсультуйтеся з лікарем.
Фармакологічна дія
Кеппра є протисудомним лікарським засобом.
- Дія леветирацетаму поки що не вивчена до кінця. Встановлено, що не порушує механізм поширення нервових імпульсів в організмі.
- Ефективний при лікуванні фокальної епілепсії, а також більш серйозних стадій цього захворювання (фотопароксизмальної реакції та епілептиформних проявів). Стан пацієнта покращується вже через 2 дні застосування препарату двічі на добу.
особливі вказівки
Відміну препарату краще проводити поступово – знижуючи разове дозування на 500 мг кожні 14-30 днів. При терапії дітей зниження дозування має перевищувати 10 мг на 1 кг ваги дитини. Коригування дози здійснюється кожні 2 тижні.
При вагітності та грудному вигодовуванні
Оскільки немає достатньої інформації щодо безпеки препарату, його застосування не рекомендовано під час вагітності та в період лактації. Може призначатися у разі нагальної потреби, коли користь для матері перевищує можливий ризик для дитини.
На період терапії лактацію слід припинити.
У дитячому віці
Сироп можуть призначати дітям після першого місяця життя. Таблетки застосовуються для лікування дітей старше 4-х років.
У літньому віці
Пацієнтам старше 65 років призначають із обережністю.
При порушеннях функції печінки
При захворюваннях печінки на стадії декомпенсації призначають дуже обережно. Курс терапії проходить під ретельним наглядом лікаря.
Лікарська взаємодія
Леветирацетам не взаємодіє з іншими протисудомними засобами (карбамазепіном, габапентином, фенітоїном, ламотриджином, вальпроєвою кислотою, примідоном, фенобарбіталом та ін.).
При застосуванні разом із топіраматом підвищується ризик розвитку анорексії.
Протисудомний препарат
Діюча речовина
Леветирацетаму дигідрохлорид (levetiracetam)
Форма випуску, склад та упаковка
блакитного кольору, овальної форми, двоопуклі, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування "ucb", по інший - "250"; на зламі – однорідні, білого кольору.
Склад плівкової оболонки:опадрай 85F20694 (барвник (Е132), макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)).
Пігулки, покриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору, овальної форми, двоопуклі, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування "ucb", по інший - "500"; на зламі – однорідні, білого кольору.
Допоміжні речовини: кроскармеллозу натрію, макрогол 6000, кремнію діоксид, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки:опадрай 85F32004 (барвник заліза оксид жовтий (Е172), макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)).
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.
Пігулки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, овальної форми, двоопуклі, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування "ucb", по інший - "1000"; на зламі – однорідні, білого кольору.
Допоміжні речовини: кроскармеллозу натрію, макрогол 6000, кремнію діоксид, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки:опадрай 85F18422 (макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)).
10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.
10 шт. - блістери (6) - пачки картонні.
Розчин для прийому внутрішньо прозорий, практично безбарвний, із характерним запахом.
Допоміжні речовини: натрію цитрат, лимонної кислоти моногідрат, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, амонію гліцирризінат, гліцерол 85%, мальтитол, ацесульфам калію, ароматизатор виноградний 501040А, вода очищена.
300 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірним шприцем - пачки картонні.
Фармакологічна дія
Похідне піролідону (S-енантіомер α-етил-2-оксо-1-піролідин-ацетаміду), за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів. Механізм дії леветирацетаму до кінця не вивчений, але очевидно, що він відрізняється від механізму дії відомих протиепілептичних препаратів.
Дослідження in vitro показали, що леветирацетам впливає на внутрішньонейрональну концентрацію іонів Са 2+ , частково гальмуючи струм Са 2+ через канали N-типу та знижуючи вивільнення кальцію з внутрішньонейрональних депо. Крім того, леветирацетам частково відновлює струми через GABA- та гліцин-залежні канали, знижені цинком та β-карболінами.
Один із передбачуваних механізмів заснований на доведеному зв'язуванні з глікопротеїном синаптичних везикул SV2A, що міститься в сірій речовині головного та спинного мозку. Вважається, що таким чином реалізується протисудомний ефект, виражений у протидії гіперсинхронізації нейронної активності. Не змінює нормальну нейротрансмісію, проте пригнічує епілептиформні нейрональні спалахи, індуковані GABA-агоністом бікукуліном, та порушення глютаматних рецепторів. Активність препарату підтверджена як як фокальних, так і генералізованих епілептичних нападів (епілептиформні прояви/фотопароксизмальна реакція).
Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо леветирацетам добре всмоктується із ШКТ. Абсорбція повна і носить лінійний характер, тому концентрація в крові може бути передбачена виходячи із дози препарату, що застосовується, в мг/кг маси тіла. Ступінь абсорбції не залежить від дози та часу прийому їжі. Біодоступність становить близько 100%.
Після прийому препарату в дозі 1 г C max у плазмі крові досягається через 1.3 год і становить 31 мкг/мл, після повторного прийому (2 рази на добу) – 43 мкг/мл.
Розподіл
Рівноважний стан досягається через 2 доби при дворазовому прийомі препарату. Зв'язування з білками плазми леветирацетаму та його основного метаболіту становить менше 10%. V d леветирацетаму становить близько 0.5-0.7 л/кг.
Метаболізм
Утворення первинного фармакологічно неактивного метаболіту (ucb L057) відбувається без участі ізоферментів цитохрому P450 у печінці. Леветирацетам не впливає ферментативну активність гепатоцитів.
Виведення
У дорослих T 1/2 із плазми становить 7±1 год і не змінюється залежно від дози, способу застосування або повторного прийому. Середня величина кліренсу становить 0.96 мл/хв/кг. 95% дози виводиться нирками. Нирковий кліренс леветирацетаму та його неактивного метаболіту становить 0.6 мл/хв/кг та 4.2 мл/хв/кг відповідно.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів похилого віку T 1/2 збільшується на 40% і становить 10-11 год, що пов'язано зі зниженням ниркової функції у цієї категорії людей.
У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс леветирацетаму та його первинного метаболіту корелює з кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із нирковою недостатністю рекомендується добір дози залежно від КК. У термінальній стадії ниркової недостатності у дорослих пацієнтів Т 1/2 становить 25 годин у період між сеансами діалізу та 3.1 години під час діалізу. Протягом 4-годинного сеансу діалізу видаляється до 51% леветирацетаму.
У процесі 4-годинного діалізу з організму видаляється 51% леветирацетаму.
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки значних змін кліренсу леветирацетаму не відбувається. При тяжких порушеннях функції печінки при супутній нирковій недостатності кліренс леветирацетаму знижується на понад 50%.
Фармакокінетика леветирацетаму у дітей має лінійний характер у діапазоні доз від 20 до 60 мг/кг/добу. C max досягається через 0.5-1 год. T 1/2 у дітей після одноразового прийому внутрішньо в дозі 20 мг/кг маси тіла становить 5-6 год. Загальний кліренс леветирацетаму у дітей приблизно на 40% вище, ніж у дорослих і знаходиться у прямої залежності від маси тіла.
Показання
Як монотерапія (препарат першого вибору) при лікуванні:
- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та підлітків старше 16 років із знову діагностованою епілепсією.
У складі комплексної терапії при лікуванні:
- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей старше 4 років, які страждають на епілепсію (для таблеток);
- парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої у дорослих та дітей старше 1 місяця, які страждають на епілепсію (для розчину);
- Міоклонічних судом у дорослих та підлітків старше 12 років з ювенільною міоклонічною епілепсією;
- первинно-генералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у дорослих та підлітків старше 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією.
Протипоказання
- дитячий вік до 4 років (для таблеток) (безпека та ефективність препарату не встановлені);
- дитячий вік до 1 місяця (для розчину) (безпека та ефективність препарату не встановлені);
- Порушення толерантності до фруктози (для розчину);
- Підвищена чутливість до компонентів препарату;
- Підвищена чутливість до інших похідних піролідону.
З обережністюслід призначати препарат пацієнтам похилого віку (старше 65 років), при захворюваннях печінки на стадії декомпенсації, нирковій недостатності.
Дозування
Добову дозу ділять на 2 однакові прийоми.
Монотерапія
Дорослим та підліткам старше 16 роківпрепарат призначають у формі таблеток або розчину для прийому внутрішньо у початковій дозі по 500 мг, розділеної на 2 прийоми (по 250 мг 2 рази на добу). Через 2 тижні доза може бути збільшена до початкової терапевтичної – 1 г (по 500 мг 2 рази на добу). Максимальна добова доза – 3 г (по 1.5 г 2 рази на добу).
У складі комплексної терапії
Дітям віком від 1 місяця до 6 місяцівпрепарат призначають у формі розчину для вживання. Початкова лікувальна доза становить 7 мг/кг 2 рази на добу. Залежно від клінічної ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 21 мг/кг 2 рази на добу. Зміна дози не повинна перевищувати плюс або мінус 7 мг/кг 2 рази на добу кожні 2 тижні. Слід призначати найменшу ефективну дозу.
У дітей віком від 6 місяців до 23 місяців, дітей віком від 2 років до 11 років та підлітків від 12 років до 17 років з масою тіла менше 50 кг лікування слід починати з дози 10 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (по 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до 30 мг/кг 2 рази на добу. Зміна дози на 10 мг/кг маси тіла може здійснюватись кожні 2 тижні. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.
Дози для дітей із масою тіла 50 кгі більше є такою самою, як і для дорослих.
У дітей старше 4 роківЛікування слід розпочинати з добової дози 20 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (по 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). Зміна дози на 20 мг/кг маси тіла може здійснюватися кожні 2 тижні до досягнення добової дози, що рекомендується, - 60 мг/кг маси тіла (по 30 мг/кг маси тіла 2 рази/добу). При непереносимості добової дози, що рекомендується, можливе її зниження. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.
Призначати препарат слід у найбільш підходящій лікарській формі та дозі залежно від маси тіла пацієнта та необхідної терапевтичної дози.
Дітям із масою тіла > 50 кгдозування здійснюють за схемою, наведеною для дорослих.
Дорослим та підліткам старше 16 років з масою тіла понад 50 кгЛікування слід розпочинати з добової дози 1 г, розділеної на 2 прийоми (по 500 мг 2 рази на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до максимальної – 3 г (по 1.5 г 2 рази на добу). Зміна дози на 500 мг 2 рази на добу може здійснюватися кожні 2-4 тижні.
Оскільки леветирацетам виводиться нирками при призначенні препарату пацієнтам похилого віку та хворим з нирковою недостатністюдозу слід коригувати залежно від величини КК.
Для чоловіків:
КК (мл/хв)= × маса тіла (кг)/72 × сироватковий креатинін (мг/дл)
Для жінок:набуте значення х 0.85
* - у перший день лікування препаратом Кеппра рекомендується прийом насичуючої дози 750 мг.
Дітям із нирковою недостатністюКорекцію дози леветирацетаму слід проводити з урахуванням ступеня ниркової недостатності, використовуючи рекомендації, дані для дорослих.
Пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкостікорекція режиму дозування не потрібна. У пацієнтів з декомпенсованими порушеннями функції печінки та нирковою недостатністюзначення КК може не відображати істиною ступеня порушення функції нирок, тому при КК<70 мл/мин рекомендується зменшення добової дози на 50%.
Правила застосування препарату
Пігулкислід приймати внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини, незалежно від їди.
Дозування розчинуздійснюють за допомогою мірного шприца номінальною місткістю 10 мл (відповідає 1 г леветирацетаму) та з ціною розподілу 25 мг (відповідає 0.25 мл), що входить у комплект постачання препарату. Відміряну дозу препарату розводять у склянці води (200 мл).
Для дозування розчину за допомогою мірного шприца слід відкрити флакон: для цього потрібно натиснути на ковпачок і повернути проти годинникової стрілки. Вставити адаптер шприца в шийку флакона, потім узяти шприц і помістити його в адаптер. Перевернути флакон догори дном. Наповнити шприц невеликою кількістю розчину, потягнувши поршень донизу, потім натиснути на поршень вгору для видалення бульбашок повітря. Потягнувши поршень, заповнити шприц розчином до поділу, що відповідає кількості мл розчину, призначеного лікарем. Вийняти шприц із адаптера. Вміст шприца ввести в склянку з водою, натиснувши поршень до упору. Слід повністю випити весь вміст склянки. Потім промити шприц водою та закрити флакон пластиковою кришкою.
Побічна дія
Можливі побічні ефекти наведені нижче за системами організму та частотою виникнення: дуже часто (>1/10), часто (>1/100,<1/10).
З боку ЦНС:дуже часто – сонливість, астенічний синдром; часто - амнезія, атаксія, судоми, запаморочення, біль голови, гіперкінезія, тремор, порушення рівноваги, зниження концентрації уваги, погіршення пам'яті, збудження, депресія, емоційна лабільність, мінливість настрою, ворожість/агресивність, безсоння, нервозність, роздратування порушення мислення; в окремих випадках – парестезії, поведінкові розлади, тривожність, занепокоєння, сплутаність свідомості, галюцинації, дратівливість, психотичні розлади, суїцид, спроби суїциду та суїцидальні наміри.
З боку органу зору:часто – диплопія, порушення акомодації.
З боку дихальної системи:часто – посилення кашлю.
З боку травної системи:часто – абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота, блювання, анорексія, підвищення маси тіла; в окремих випадках – панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, зміни функціональних печінкових проб, зниження маси тіла.
Дерматологічні реакції:часто - шкірний висип, екзема, свербіж; в окремих випадках – алопеція (у ряді випадків відновлення волосяного покриву спостерігалося після відміни препарату), синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз.
З боку системи кровотворення:в окремих випадках – лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія (у деяких випадках з пригніченням функції кісткового мозку), тромбоцитопенія.
Інші:в окремих випадках – інфекції, назофарингіт, міалгія.
Передозування
Симптоми:сонливість, тривожність, агресивність, гноблення свідомості, гноблення дихання, кома.
Лікування:в гострому періоді - штучний виклик блювоти та промивання шлунка з наступним призначенням активованого вугілля. Специфічного антидоту для леветирацетаму немає. При необхідності проводиться симптоматичне лікування в умовах стаціонару з використанням гемодіалізу (ефективність діалізу для леветирацетаму становить 60%, для його первинного метаболіту – 74%).
Лікарська взаємодія
Леветирацетам не взаємодіє з протисудомними препаратами (фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, ламотриджин, габапентин та примідон).
Леветирацетам у добовій дозі 1 г не змінює фармакокінетику пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу та левоноргестрелу).
Леветирацетам у добовій дозі 2 г не змінює фармакокінетику варфарину та дигоксину.
Пероральні контрацептиви та варфарин не впливають на фармакокінетику леветирацетаму.
При спільному прийомі з топіраматом вища ймовірність розвитку анорексії.
Повнота всмоктування леветирацетаму не змінюється під впливом їжі, у своїй швидкість всмоктування дещо знижується.
Дані щодо взаємодії леветирацетаму з алкоголем відсутні.
особливі вказівки
Якщо потрібно припинити прийом препарату, то рекомендується проводити поступово, зменшуючи разову дозу на 500 мг кожні 2-4 тижні. У дітей зниження дози не повинно перевищувати 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу кожні 2 тижні.
Супутні протиепілептичні лікарські препарати (під час переведення пацієнтів на прийом леветирацетаму) бажано скасовувати поступово.
Пацієнтам із захворюваннями нирок та декомпенсованими захворюваннями печінки рекомендується дослідження функції нирок перед початком лікування. При порушенні функції нирок може знадобитися корекція дози.
У зв'язку з наявними повідомленнями про випадки суїциду, суїцидальних намірів та спроб суїциду при лікуванні леветирацетамом слід попереджати пацієнтів про необхідність негайно повідомляти лікаря про появу будь-яких симптомів депресії або суїцидальних намірів.
Розчин для внутрішнього застосування містить мальтитол, тому пацієнтам з порушенням толерантності до фруктози прийом препарату Кеппра у відповідній лікарській формі протипоказаний.
Використання у педіатрії
Наявні відомості про застосування препарату у дітей не свідчать про будь-який його негативний вплив на розвиток та статеву зрілість. Проте віддалені наслідки лікування здатність дітей до навчання, їх інтелектуальний розвиток, зростання, функції ендокринних залоз, статевий розвиток і фертильність залишаються невідомими.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами
Вплив препарату Кеппра на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами спеціально не вивчався. Тим не менш, через різну індивідуальну чутливість до препарату з боку ЦНС у період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Вагітність та лактація
Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування леветирацетаму у вагітних жінок не проводилося, тому препарат не слід призначати при вагітності, за винятком випадків крайньої необхідності.
Фізіологічні зміни в організмі жінки під час вагітності можуть впливати на концентрацію в плазмі леветирацетаму, як і інших протиепілептичних препаратів. Під час вагітності відмічено зниження концентрації леветирацетаму у плазмі. Це зниження більш виражено в І триместрі (до 60% від базової концентрації у період, що передує вагітності).
Лікування леветирацетамом вагітних слід проводити під спеціальним контролем. Слід враховувати, що перерви у проведенні протиепілептичної терапії можуть призвести до погіршення перебігу захворювання, що шкідливо як для матері, так і для плода.
Леветирацетам виділяється із грудним молоком, тому грудне вигодовування при лікуванні препаратом не рекомендується. Однак, якщо лікування леветирацетамом необхідне в період лактації, слід ретельно зважити співвідношення ризик/користь лікування щодо важливості грудного вигодовування.
Застосування у дитячому віці
Протипоказано: дитячий вік до 4 років (для таблеток) (безпека та ефективність препарату не встановлені); дитячий вік до 1 місяця (для розчину) (безпека та ефективність препарату не встановлені);
При порушеннях функції нирок
Пацієнтам із нирковою недостатністюдозу підбирають індивідуально відповідно до рекомендацій, наведених у таблиці.
* у перший день лікування препаратом Кеппра рекомендується прийом насичуючої дози 750 мг.
При порушеннях функції печінки
При легких та помірних порушеннях функції печінки корекція дози не потрібна.
З обережністюслід призначати препарат при захворюваннях печінки на стадії декомпенсації.
Застосування у літньому віці
З обережністюслід призначати препарат пацієнтам похилого віку (старше 65 років).
Умови відпустки з аптек
Препарат відпускається за рецептом.
Умови та термін зберігання
Таблетки слід зберігати у сухому місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності – 3 роки.
Розчин для внутрішнього прийому слід зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 30°C. Термін придатності – 3 роки.
П N014627/01-280509Торгова патентована назва:Кеппра®
Міжнародна непатентована назва:
леветирацетамХімічна назва:(-)-(8)-а-етил-2-оксо-1-піролідин-ацетамід
Лікарські форми:розчин для прийому внутрішньо, пігулки покриті плівковою оболонкою.
склад
В 1 мл розчину міститься:
активна речовина:леветирацетам – 100 мг;
допоміжні речовини:натрію цитрат, лимонної кислоти моногідрат, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, амонію гліциррізат, гліцерол 85%, мальтитол, ацесульфам калію, ароматизатор виноградний 501040А, вода очищена.
В 1 таблетці 250 мг міститься:
активна речовина:леветирацетам – 250 мг;
допоміжні речовини:кроскармелоза натрію, макрогол 6000,. Кремнію діоксид, магнію стеарат; опадрай 85F20694 [барвник індигокармін (Е132), макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (EI71)].
В 1 таблетці 500 мг міститься:
активна речовина:леветирацетам – 500 мг;
допоміжні речовини:кроскармелоза натрію, макрогол 6000, кремнію діоксид, магнію стеарат; опадрай 85F32004 [барвник заліза оксид жовтий (Е172), макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)].
В 1 таблетці 1000 мг міститься:
активна речовина:леветирацетам – 1000 мг;
допоміжні речовини:кроскармелоза натрію, макрогол 6000, кремнію діоксид, магнію стеарат; опадрай 85F18422 [макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)].
Опис
розчин; прозорий практично безбарвний розчин із характерним запахом.
Пігулки 250 мг: блакитні овальної форми таблетки, покриті плівковою оболонкою, з двоопуклими поверхнями, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування «ucb», по інший – «250»; на зламі однорідні, білого кольору.
Пігулки 500 мг: світло-жовті овальної форми таблетки, покриті плівковою оболонкою, з двоопуклими поверхнями, з одностороннім ризиком, по один бік від якого є гравірування «ucb», по другий - «500»; на зламі однорідні, білого кольору.
Пігулки 1000 мг:білі овальної форми таблетки, покриті плівковою оболонкою, з двоопуклими поверхнями, з односторонньою ризиком, по один бік від якого є гравірування «ucb», по інший – «1000»; на зламі однорідні, білого кольору.
Фармакотерапевтична група:
протиепілептичний засіб. ATX код: N03AX14.Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Леветирацетам - активна речовина препарату Кеппра - є похідним піролідону (S-енантіомер а-етил-2-оксо-1 -піролідин-ацетаміду), за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів. Механізм дії леветирацетаму до кінця не вивчений, але очевидно, що він відрізняється від механізму дії відомих протиепілептичних препаратів. Один із передбачуваних механізмів заснований на доведеному зв'язуванні з глікопротеїном синаптичних везикул SV2A, що міститься в сірій речовині головного та спинного мозку. Вважається, що таким чином реалізується протисудомний ефект, виражений у протидії гіперсинхронізації нейронної активності. Також леветирацетам впливає на рецептори ГАМК та гліцинові рецептори, модулюючи дані рецептори через різні ендогенні агенти. Не змінює нормальну нейротрансмісію, проте пригнічує епілептиформні нейрональні спалахи, індуковані ГАМК-агоністом бікукуліком, та порушення глютаматних рецепторів. Активність препарату підтверджена як як фокальних, так і генералізованих епілептичних нападів (епілептиформні прояви / фотопароксизмальна реакція).
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після прийому внутрішньо леветирацетам добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту. Всмоктування відбувається повністю і носить лінійний характер, завдяки чому концентрація в плазмі може бути передбачена, виходячи з прийнятої дози леветирацетаму, вираженої в мг/кг маси тіла. Ступінь всмоктування не залежить від дози та часу прийому їжі. Біодоступність становить приблизно 100%. Максимальна концентрація в плазмі (С тах) досягається через 1,3 години після перорального прийому леветирацетаму в дозі 1000 мг і при одноразовому прийомі становить 31 мкг/мл, після повторного прийому (2 рази на добу) – 43 мкг/мл. Рівноважний стан досягається через дві доби при дворазовому прийомі препарату.
Фармакокінетика леветирацетаму у дітей носить лінійний характер в інтервалі доз від 20 до 60 мг/кг/сут, З тах досягається через 0,5-1 год.
Розподіл. Зв'язування леветирацетаму та його основного метаболіту з білками плазми становить менше 10 %. Об'єм розподілу (V d) становить приблизно 0,5-0,7 л/кг.
Метаболізм. Утворення первинного фармакологічно неактивного метаболіту (ucb L057) відбувається без цитохрому Р450 печінки. Леветирацетам не впливає ферментативну активність гепатоцитів.
Виведення. Період напіввиведення (Т 1/2) із плазми крові дорослої людини становить 7 + 1 год і не залежить від способу введення та режиму дозування. Середня величина загального кліренсу становить 0,96 мл/хв/кг. 95% препарату виводиться нирками. Нирковий кліренс леветирацетаму та його метаболіту становить 0,6 та 4,2
мл/хв/кг відповідно.
У пацієнтів похилого віку Т 1/2 збільшується на 40 % і становить 10-11 год, що пов'язано з порушенням ниркової функції у цієї категорії людей.
У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс леветирацетаму та його первинного метаболіту корелює з кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із нирковою недостатністю рекомендується підбір дози залежно від кліренсу креатиніну.
У термінальній стадії ниркової недостатності у дорослих пацієнтів Т1/2
становить 25 годин у період між сеансами діалізу та 3,1 години під час діалізу. Протягом 4-годинного сеансу діалізу видаляється до 51% леветирацетаму.
У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступенів тяжкості значних змін кліренсу леветирацетаму не відбувається. У більшості пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки при супутній нирковій недостатності кліренс леветирацетаму знижується більш ніж на 50%.
Т 1/2 у дітей після одноразового перорального введення препарату в дозі 20 мг/кг маси тіла становить 5-6 годин. Загальний кліренс леветирацетаму у дітей приблизно на 40% вищий, ніж у дорослих і знаходиться у прямій залежності від маси тіла.
Показання до застосування
Як монотерапія (препарат першого вибору) при лікуванні:
дорослих та підлітків старше 16 років із знову діагностованою
епілепсією.
У складі комплексної терапії при лікуванні:
Парціальних нападів з вторинною генералізацією або без такої
дорослих та дітей старше 4 років, які страждають на епілепсію;
- міоклонічних судом у дорослих та підлітків старше 12 років,
хворих на ювенільну міоклонічну епілепсію;
- первинно-генералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у
дорослих та підлітків старше 12 років, які страждають на ідіопатичну
генералізованою епілепсією.
- Протипоказання
Підвищена чутливість до леветирацетаму або інших похідних
піролідону, а також до будь-яких компонентів препарату;
- Порушення толерантності до фруктози (Розчин);
- дитячий вік до 4 років (безпека та ефективність не встановлені).
З обережністю
Пацієнти похилого віку (старше 65 років);
- захворювання печінки на стадії декомпенсації;
- ниркова недостатність.
Застосування під час вагітності та лактації
Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень щодо безпеки застосування леветирацетаму у вагітних не проводилося, тому препарат не слід призначати під час вагітності, за винятком випадків крайньої необхідності.
Фізіологічні зміни в організмі жінки під час вагітності можуть впливати на концентрацію в плазмі леветирацетаму, як і інших протиепілептичних препаратів. Під час вагітності відмічено зниження концентрації леветирацетаму у плазмі. Це зниження більш виражено у першому триместрі (до 60% від базової концентрації у період, що передує вагітності). Лікування леветирацетамом вагітних слід проводити під спеціальним контролем. Перерви у проведенні протиепілептичної терапії можуть призвести до погіршення перебігу захворювання, що може завдати шкоди здоров'ю як матері, так і плода.
Леветирацетам виділяється із грудним молоком, тому грудне вигодовування при лікуванні препаратом не рекомендується.
Спосіб застосування та дози
Всередину, незалежно від їди.
Добову дозу препарату ділять на два прийоми однаковою дозою.
Таблетки приймають, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Дозування розчину здійснюють за допомогою мірного шприца номінальною місткістю 10 мл (відповідає 1000 мг леветирацетаму) та з ціною розподілу 25 мг (відповідає 0,25 мл), що входить до комплекту постачання препарату. Відміряну дозу препарату розводять у склянці води (200 мл).
Інструкція з дозування розчину за допомогою мірного шприца:
Відкрийте флакон: для цього натисніть на ковпачок та поверніть його проти
годинникова стрілка (рисунок 1)
- Візьміть шприц і опустіть його у флакон (малюнок 2)
- Заповніть шприц розчином, потягнувши поршень, до поділу, який відповідає кількості міліграмів (мг) розчину, призначеного
лікарем (малюнок 3)
- Витягніть шприц із флакона (малюнок 4)
- Вміст шприца введіть у склянку з водою, натиснувши на поршень до упору
(Малюнок 5)
- Випийте повністю весь вміст склянки
- Промийте шприц водою (рис. 6)
- Закрийте флакон пластиковою кришкою.
Монотерапія
Дорослим та підліткам старше 16 роківЛікування слід розпочинати з добової дози 500 мг, розділеної на 2 прийоми (по 250 мг 2 рази на добу). Через 2 тижні доза може бути збільшена до початкової терапевтичної – 1000 мг (по 500 мг 2 рази на добу). Максимальна добова доза становить 3000 мг (по 1500 мг двічі на добу).
У складі комплексної терапії
Дітям старше 4 роківЛікування слід розпочинати з добової дози 20 мг/кг маси тіла, розділеної на 2 прийоми (по 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). Зміна дози на 20 мг/кг маси тіла може здійснюватися кожні 2 тижні до досягнення добової дози, що рекомендується, - 60 мг/кг маси тіла (по 30 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). При непереносимості добової дози, що рекомендується, можливе її зниження. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу. Лікар повинен призначити препарат у найбільш підходящій лікарській формі та дозуванні залежно від маси тіла пацієнта та необхідної терапевтичної дози. Дітям з масою тіла 20 кг або менше рекомендується розпочинати лікування з прийому препарату у формі розчину для вживання.
Дітям із масою тіла понад 50 кг дозування здійснюють за схемою, наведеною для дорослих.
Дорослим та підліткам старше 16 років з масою тіла понад 50 кгЛікування слід розпочинати з добової дози 1000 мг, розділеної на 2 прийоми (по 500 мг 2 рази на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до максимальної – 3000 мг (по 1500 мг 2 рази на добу). Зміна дози на 500 мг 2 рази на день може здійснюватися кожні 2-4 тижні.
Оскільки леветирацетам виводиться із організму нирками, при призначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю та пацієнтам похилого вікувікудозу слід коригувати залежно від величини кліренсу креатиніну (КК).
|
Ниркова недостатність |
КК (мл/хв) |
Режим дозування |
|
Норма |
від 500 до 1500 мг 2 рази на добу |
|
|
Латентна |
від 500 до 1000 мг 2 рази на добу |
|
|
Компенсована |
від 250 до 750 мг 2 рази на добу |
|
|
Інтермітуюча |
від 250 до 500 мг 2 рази на добу |
|
|
Термінальна стадія (пацієнти, що перебувають на діалізі*) |
від 500 до 1000 мг 1 раз на добу** |
Дітям з нирковою недостатністю корекцію дози леветирацетаму слід проводити з урахуванням ступеня ниркової недостатності, використовуючи рекомендації для дорослих.
Пацієнтам з порушенням функції печінки легкого та середнього ступенів тяжкості.корекції режиму дозування не потрібне. У пацієнтів з декомпенсованим порушенням функції печінки та нирковою недостатністюрівень зниження кліренсу креатиніну може не повною мірою відображати рівень тяжкості ниркової недостатності. У таких випадках при кліренсі креатиніну<70 мл/мин рекомендуется сокращение суточной дозы на 50 %.
Побічна дія
Можливі побічні ефекти наведені нижче за системами організму та частотою виникнення: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100,<1/10).
З боку нервової системи
Дуже часто:сонливість, астенічний синдром.
Часто:амнезія, атаксія, судоми, запаморочення, головний біль, гіперкінезія, тремор, порушення рівноваги, зниження концентрації уваги, погіршення пам'яті, збудження, депресія, емоційна лабільність, мінливість настрою, ворожість/агресивність, безсоння, нервозність, подразливість .
Окремі повідомлення:парестезії, поведінкові розлади, тривожність, неспокій; сплутаність свідомості, галюцинації, дратівливість, психотичні розлади, суїцид, спроби суїциду та суїцидальні наміри.
З боку органу зору
Часто:диплопія, порушення акомодації.
З боку дихальної системи
Часто:посилення кашлю.
З боку травної системи
Часто:абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота, блювання, анорексія, підвищення маси тіла.
Окремі повідомлення:панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, зміни функціональних печінкових проб, зниження маси тіла.
З боку шкірних покривів
Часто:шкірний висип, екзема, свербіж.
Окремі повідомлення:алопеція (у ряді випадків відновлення волосяного покриву спостерігалося після відміни препарату).
Зміни лабораторних показників
Окремі повідомлення:лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія (у деяких випадках із пригніченням функції кісткового мозку), тромбоцитопенія.
Інші
Окремі повідомлення:інфекції, назофарингіт, міалгія.
Передозування
Симптоми:сонливість, тривожність, агресивність., гноблення свідомості, гноблення дихання, кома.
Лікування:в гострому періоді - штучний виклик блювоти та промивання шлунка з наступним призначенням активованого вугілля. Специфічного антидоту для леветирацетаму немає. При необхідності проводиться симптоматичне лікування в умовах стаціонару з використанням гемодіалізу (ефективність діалізу для леветирацетаму становить 60%, для його первинного метаболіту – 74%).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Препарат не взаємодіє з протиепілептичними препаратами (фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота, фенобарбітал, ламотригін, габапентин та примідон).
Леветирацетам у добовій дозі 1000 мг не змінює фармакокінетику пероральних протизаплідних засобів (етинілестрадіолу та левоноргестрелу).
Леветирацетам у добовій дозі 2000 мг не змінює фармакокінетику дигоксину та варфарину.
Дигоксин, пероральні протизаплідні засоби та варфарин не впливають на фармакокінетику леветирацетаму.
При спільному прийомі з топіраматом вища ймовірність розвитку анорексії.
Повнота всмоктування леветирацетаму не змінюється під впливом їжі, у своїй швидкість всмоктування дещо знижується.
Даних щодо взаємодії леветирацетаму з алкоголем немає.
особливі вказівки
Якщо потрібно припинити прийом препарату, то скасування лікування рекомендується здійснювати поступово (зменшуючи разову дозу на 500 мг кожні 2-4 тижні). У дітей зниження дози не повинно перевищувати 10 мг/кг маси тіла двічі на добу кожні 2 тижні.
Супутні протиепілептичні лікарські препарати (під час переведення пацієнтів на прийом леветирацетаму) бажано скасовувати поступово. Наявні відомості про застосування препарату у дітей не свідчать про будь-який його негативний вплив на розвиток та статеву зрілість. Проте віддалені наслідки лікування здатність дітей до навчання, їх інтелектуальний розвиток, зростання, функції ендокринних залоз, статевий розвиток і фертильність залишаються невідомими.
Пацієнтам із захворюваннями нирок та декомпенсованими захворюваннями печінки рекомендується дослідження функції нирок перед початком лікування. При порушенні функції нирок може знадобитися корекція дози. У зв'язку з наявними повідомленнями про випадки суїциду, суїцидальних намірів та спроб суїциду при лікуванні леветирацетамом слід попереджати пацієнтів про необхідність негайно повідомляти лікаря про появу будь-яких симптомів депресії або суїцидальних намірів.
Розчин для внутрішнього застосування містить мальтитол, тому пацієнтам з порушенням толерантності до фруктози прийом препарату Кеппра® у відповідній лікарській формі протипоказаний.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмамиВплив препарату Кеппра на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами спеціально не вивчався. Тим не менш, через різну індивідуальну чутливість до препарату з боку центральної нервової системи в період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Форми випуску
Розчиндля внутрішнього прийому 100 мг/мл. По 300 мл розчину у флаконах темного скла (тип III, Євр. Ф.) з кришкою, що накручується, з білого поліпропілену з «захистом від дітей». По 1 флакону в комплекті з мірним шприцом (поліетилен/полістирол) разом з інструкцією із застосування в картонній пачці. Пігулкивкриті плівковою оболонкою 250 мг, 500 мг, 1000 мг. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці (блістері) [ПВХ/фольга алюмінієва]. По 3 або 6 блістерів разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.
Умови зберігання
Розчин:при температурі не вище 30 ° С, у захищеному від світла місці.
Пігулки:при температурі не вище 25 ° С, у сухому місці.
Зберігати у недоступному для дітей місці!
Термін придатності
Розчин: 2 роки. Використовуйте відкритий флакон протягом двох місяців. Пігулки: 3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Умови відпустки з аптек
За рецептом.
Власник РУ
ЮСБ С.А., Алей де ла Решерш 60, В-1070 Брюссель - БЕЛЬГІЯ.
Виробник
Розчин:НекстФарма САС, 17 Рют де Мелан, F-78520 Лімей - ФРАНЦІЯ. Пігулки:ЮСБ С.А., Шемін дю Форе, В-1420 Брейн-л "Аллю - БЕЛЬГІЯ.
Представництво у Росії
/
Організація, яка приймає претензії
119049 Москва, вул. Шаболівка, д. 10, стор. 2 (БЦ «КОНКОРД»)
