Федеральна державна бюджетна освітня установа вищої професійної освіти

«Челябінський державний університет»

Факультет екології

Кафедра загальної екології

Звіт про педагогічну практику

Магістерська програма _________________________________________________________________

НАПРЯМОК 05.04.06 «ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТАННЯ»

Магістрант: Ізкеєв С.С.__________________ (підпис)

Науковий керівник: Сибіркіна А.Р.________________ (підпис)

Дата реєстрації на кафедрі: _____ ___________________

Челябінськ, 2015

ВСТУП……………………………………………………...…………..…….3

1. План педагогічної практики ……………………………………..…..….....4

2. Характеристика дисципліни………………………………..………………...5

3. План-конспект занять………………………………………………………...6

3.1. Проведення практичного заняття у групі ЕЕ-201……..…...….….........6

3.2. Проведення лекційного заняття у групі ЕЕ-201……………………......8

ВИСНОВОК..………………………………….…………………………........9

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..10

ДОДАТКИ………………………………………………………………….11

Вступ

З 23 листопада до 21 грудня 2015 року я проходив педагогічну практику на базі факультету екології, кафедри загальної екології Челябінського державного університету.

Мета педагогічної практики - закріплення теоретичних знань із загальної екології, отриманих мною під час навчання в університеті, та набуття навичок та якостей, що сприяють моєму професійному становленню.

набуття досвіду педагогічної роботи за умов вищого навчального закладу;

становлення комплексної психолого-педагогічної, соціально-економічної та інформаційно-технологічної готовності магістра до педагогічної діяльності;

освоєння умінь та навичок щодо ведення навчально-методичної роботи в аспекті формування екологічного мислення.

Як дисципліну, що викладається, була обрана «Загальна екологія», яку читає доцент кафедри загальної екології, кандидат біологічних наук - Серебренникова Юлія Олександрівна.

У ході проходження педагогічної практики було проведено 2 заняття загальною тривалістю: 4 академічні години. Відвідано заняття, що проводяться викладачем. Взято участь у розробці методичного забезпечення контрольних робіт та тестів. Проведено перевірку тестових робітта завдань.

1. План педагогічної практики

23 листопада: Консультація із керівником практики. Визначення типу занять, погодження термінів занять.

23 листопада: Відвідання практичного заняття, яке проводить доцент кафедри загальної екології, кандидат біологічних наук – Серебренникова Юлія Олександрівна. Входження до теми.

24 листопада: Відвідування лекційного заняття, яке проводить доцент кафедри загальної екології, кандидат біологічних наук – Серебренникова Юлія Олександрівна.

25-27 листопада: Пошук матеріалу на тему заняття та визначення місця обраних тем в курсі дисципліни.

30 листопада: Проведення практичного заняття у групі ЕЕ-201. Проведення контрольного опитування з пройдених тем. Розв'язання тестових завдань та завдань студентами.

1-4 грудня: Перевірка тестових завдань та завдань, що виступають як підсумковий контроль з дисципліни «Загальна екологія», виконаних студентами групи ЕЕ-201. Розклад помилок, недоліків та зауважень. Виставлення оцінок.

14 грудня: Роз'яснення питань із студентами, незадоволеними оцінками. Перевірити додаткові завдання.

грудня: Оформлення звіту з педагогічної практики.

Яка має свої цілі та завдання.

Науково-педагогічна практика призначена для подальшої орієнтації майбутніх магістрів на науково-педагогічну діяльність як викладач економічних дисциплін. Особливість практики полягає в тому, що вона передбачає реалізацію наукової та педагогічної складових, кожна з яких повинна бути відображена у змісті практики та звітних документах та спрямована на формування загальнокультурних та професійних компетенцій відповідно до вимог цього ФГОС ВПО у напрямку ___ Державне та муніципальне управління.

Навчальний план передбачає проходження практики у ____ семестрі протягом ____ тижнів.

Основними цілямиє:

1. 
   Знайомство магістрантів зі специфікою діяльності викладача економічних дисциплін та формування умінь виконання педагогічних функцій.
2. 
   Закріплення психолого-педагогічних знань у галузі педагогіки та набуття навичок педагога-дослідника, який володіє сучасним інструментарієм науки для пошуку та інтерпретації інформаційного матеріалу з метою його використання у педагогічній діяльності.

Відповідно до основних цілей завданнями науково-педагогічної практикиє:

• 
  поглиблення та закріплення теоретичних знань, отриманих під час навчання з тієї навчальної дисципліни, у межах якої магістрант проходить науково-педагогічну практику;
• 
  придбання та закріплення стійких навичок роботи у студентській аудиторії;
• 
  придбання навичок підготовки навчальних матеріалів та їх використання під час проведення занять;
• 
  вивчення сучасних технічних та інформаційних засобів, що підвищують ефективність навчальних процедур, та їх застосування під час проведення занять;
• 
  набуття навичок виховної роботи.

Даний вид практики озброює магістрантів необхідним досвідом професійно-педагогічної діяльності та передбачає оволодіння наступними професійно-педагогічними. вміннями:

• 
  орієнтуватися в організаційній структурі та нормативно-правовій документації закладу професійної освіти;
• 
  дидактично перетворювати результати сучасних наукових дослідженьз метою їх використання у навчальному процесі;
• 
  самостійно проектувати, реалізовувати, оцінювати та коригувати освітній процес;
• 
  використовувати сучасні нововведення у процесі професійного навчання;
• 
  володіти методами самоорганізації діяльності та вдосконалення особистості викладача, що спеціалізується у сфері економіки та державного управління;
• 
  будувати взаємовідносини з колегами, студентами, знаходити, приймати та реалізовувати управлінські рішення у своїй науково-педагогічній практиці;
• 
  володіти культурою мови, спілкування.

Реалізація поставлених цілей та завдань у процесі проходження науково-педагогічної практики підготує магістрантів до самостійної педагогічної діяльності у вищій школі.
2. Організація та зміст науково-педагогічної практики

Науково-педагогічна практика передбачає спільну роботу практиканта з професорсько-викладацьким складом кафедри Державного та муніципального управління з вирішення поточних навчально-методичних питань, знайомство з інноваційними освітніми технологіями та їхнє впровадження у навчальний процес.

Керівник практики разом із завідувачем кафедри планує, організовує та контролює педагогічну діяльність магістранта, доручаючи йому виконання намічених цією програмою конкретних процедур навчання. Магістрант у разі виконує функції стажера, беручи участь протягом усього терміну практики у викладацькій діяльності свого керівника.

Перед початком науково-педагогічної практики проводяться організаційні збори, на яких магістранти знайомляться з її цілями, завданнями, змістом та організаційними формами. Перед магістрантами ставиться завдання розробити індивідуальний планпроходження науково-педагогічної практики (Додаток 1), який має бути погоджений з керівником відповідно до завданням керівника практики (Додаток 2).Під час підготовки індивідуального плану проходження практики доцільно ознайомитися зі структурою індивідуального плану роботи викладача. Відповідно до свого індивідуального плану магістрант повинен брати участь у всіх видах науково-педагогічної та організаційної роботи кафедри та (або) підрозділів вузу.

Результати проведеної роботи заносяться до щоденник проходження науково-педагогічної практики (Додаток 3).

Магістранти виконують науково-педагогічні дослідження з одного з обраних напрямків:

1) проектування лекційних, практичних та лабораторних занять з використанням сучасних інноваційних освітніх технологій;

2) розробка мультимедійних комплексів з економічних дисциплін;

3) технологія розробки тестів, екзаменаційних завдань, тематики курсових та випускних кваліфікаційних робіт;

4) конструювання дидактичних матеріалів з окремих тем навчальних курсів та їх презентація;

5) розробка сценаріїв проведення ділових ігор, круглих столів, відеоконференцій та інших інноваційних форм занять;

6) аналіз вітчизняної та зарубіжної практик підготовки бакалаврів та магістрів за напрямом 081100 «Державне та муніципальне управління».

Формами проведення науково-педагогічної практикиє:

1. Розробка під контролем та за допомогою керівника плану та тексту лекції з однієї з основних та актуальних тем курсу, що збігається (при можливості) з темою його дисертаційного дослідження.

2. Читання підготовленої лекції студентам за обов'язкової присутності керівника.

3. Підготовка та проведення під контролем керівника семінарських, практичних занять зі студентами.

4. Участь разом з керівником у підготовці та вдосконаленні навчальних програм з курсу, що викладається, методичних вказівок для проведення практичних, семінарських занять з окремих тем;

5. Участь під контролем керівника в керівництві виконання студентами курсових робіт та звітів з практик, перевірка, оцінка їх та прийом захисту.

6. Підготовка кейсів, тестових завдань та інших матеріалів для практичних робіт, складання завдань тощо. за завданням керівника

7. Участь у проведенні ділової гри та круглих столів для бакалаврів та магістрантів.

8. Участь у роботі з підготовки студентських наукових конференцій.

9. Участь разом із керівником у підготовці або вдосконаленні залікових питань та екзаменаційних завдань для студентів.

10. Здійснення проміжної атестації студентів потоку (проведення колоквіумів та контрольних робіт; перевірка контрольних робіт).

11. Прийом іспиту та (або) заліку за навчальним курсом у студентів під безпосереднім контролем керівника.

12. Надання керівнику допомоги у підготовці навчальних завдань.

13. Організацій різних форм позааудиторної роботи.

14. Організація анкетування, соціологічних опитувань тощо, передбачено проведення різноманітних дослідницьких проектів – опитувань студентів та випускників, моніторинг ринку праці та виявлення змінених освітніх потреб цільової аудиторії;

15. Інші форми робіт, визначені науковим керівником.

Викладацька діяльність обов'язкова для магістрантів очної форми навчаннядля заочної форми можливі різні варіанти проходження науково-педагогічної практики. Мінімальний обсяг навчальних доручень складає 12:00. Необхідно провести не менше 2-х семінарів (практичних занять) тривалістю 2 години кожне, а також підготувати одне лекційне заняття у вигляді тексту чи оформленої комп'ютерної презентації. Результати проведеного заняття оформляються письмово.

Магістрант може проводити навчальні заняття лише разом із викладачем (як стажист). Присутність керівника практики в аудиторії під час проведення магістрантом навчальних занять є обов'язковою.
3. Порядок проходження практики

На першому етапі практики (1-2 тижні???)магістрант самостійно складає індивідуальний план проходження практики (Додаток 1) та затверджує його у керівника. Відповідно до свого індивідуального плану магістрант самостійно здійснює: вивчення психолого-педагогічної літератури з проблем навчання у вищій школі; знайомство з методиками підготовки та проведення лекцій, лабораторних, семінарських та практичних занять, консультацій, заліків, іспитів, курсового проектування та випускної кваліфікаційної роботи; освоєння інноваційних освітніх технологій; знайомство з існуючими комп'ютерними навчальними програмами, можливостями технічних засобів і т.д. Результатом цього етапу є конспекти, схеми, наочні посібники та інші дидактичні матеріали.

На наступному етапі (2-3 тижні???) магістрант присутній як спостерігач на кількох заняттях досвідчених викладачів. Магістрант самостійно аналізує заняття, на яких він виступав як спостерігач, з точки зору організації педагогічного процесу, особливостей взаємодії педагога та студентів, форми проведення заняття тощо. Результати аналізу оформляються письмово у вільній формі або за схемою, запропонованою в Додаток 4.

Наступним етапом науково-педагогічної практики є самостійне проведення магістрантом занять (3 тиждень). Відповідно до напряму свого науково-педагогічного дослідження магістрант самостійно проводить різні форми науково-педагогічної практики, зазначені вище.

Магістрант самостійно аналізує результати заняття, в якому він брав участь, оформляючи їх письмово. Керівник практики дає первинну оцінку самостійної роботи магістранта з науково-педагогічної практики. За наявності зауважень магістрант негайно вживає заходів щодо їх усунення.

Слід відвідати заняття, підготовлені іншими магістрантами, та оцінити їх за пропонованою схемою (Додаток 5).

На заключному етапі (4 тижні) магістрант бере участь у «круглому столі», присвяченому проблемам підвищення якості вищої економічної освіти, оформляє та захищає звіт з науково-педагогічної практики.
4. Вимоги до змісту та оформлення звіту про проходження

науково-дослідної практики
Звіт про проходження практики повинен включати опис виконаної магістрантом роботи. Як додаток до звіту мають бути представлені тексти лекцій та/або плани лекцій та/або семінарських занять, складені завдання, кейси тощо, а також відгук керівника магістерської програми щодо участі магістранта у виконанні завдань з науково-педагогічної практики (Додаток 6).

Звіт за результатами проходження науково-педагогічної практики включає опис виконаної роботи. Як додаток до звіту мають бути представлені тексти лекцій та плани семінарських занять, складені завдання, кейси тощо.

Звітні документи на практиці надаються для контролю не пізніше п'яти днівпісля закінчення практики (включаючи вихідні та святкові дні) керівнику науково-педагогічної практики. Усі документи мають бути надруковані та представлені в окремій папці з титульним листом (Додаток 7).

Структура звіту з практики

Звіт з науково-педагогічної практики включає:

1. Відгук про проходження практики, складений керівником (Додаток 8),для написання якого застосовуються дані спостережень за науково-педагогічною діяльністю магістранта.

2. Рецензію практики, складену іншим магістрантом (Додаток 4).

3. Звіт про проходження науково-педагогічної практики, оформлений відповідно до встановлених вимог (Додаток 7). У звіті з практики повинні бути відображені всі види робіт, виконані відповідно до завдання та індивідуального плану педагогічної практики.

До змісту звіту повинні входити такі структурні елементи:

• 
  Індивідуальний план науково-педагогічної практики (Додаток1) разом із індивідуальним завданням (Додаток 2) на практику.
• 
  Щоденник проходження науково-педагогічної практики (Додаток 3).
• 
  Введення, в якому зазначаються:

- мета, місце, дата початку та тривалість практики;

Перелік виконаних у процесі практики робіт та завдань;

• 
  Основна частина, що містить:

- аналіз психолого-педагогічної літератури на тему;

Опис практичних завдань, які вирішуються магістрантом у процесі проходження практики;

Опис організації індивідуальної роботи;

Результати аналізу проведення занять викладачами та магістрантами.

• 
  Висновок, що включає:

- Опис навичок та умінь, набутих на практиці;

Пропозиції щодо вдосконалення організації навчальної, методичної та виховної роботи;

Індивідуальні висновки щодо практичної значущості проведеного науково-педагогічного дослідження.

• 
  Список використаної литературы.
• 
  Програми.

5. Підбиття підсумків та оцінка практики

Науково-педагогічна діяльність магістрантів оцінюється комплексно, з огляду на всю сукупність характеристик, що відображають готовність до самостійного виконання функцій викладача вузу. При цьому враховуються такі показники:

1) психолого-педагогічні та методичні знання;

2) педагогічні вміння (готовність до виконання організаторських, комунікативних, виховних, конструктивних та ін. функцій);

3) мотивація та інтерес до викладання економічних дисциплін;

4) ступінь відповідальності та самостійності;

5) якість науково-педагогічної та самостійної роботи;

6) навички самоаналізу та самооцінки.

Підсумки практики оцінюються на захисті індивідуально за 5-бальною шкалою, заносяться до екзаменаційної відомості та залікової книжки та прирівнюються до оцінок з теоретичного навчання. Для студентів очної форми навчання оцінка з науково-педагогічної практики враховується під час підбиття підсумків загальної успішності магістрантів та призначення стипендії у відповідному семестрі. Оцінка враховує якість представлених магістрантом звітних матеріалів та відгуки керівників практики.

Оцінка з педагогічної практики має той самий статус, що й оцінки з інших дисциплін навчального плануі відображається в індивідуальному плані магістранта та у звіті з практики.

Студенти магістратури, які не виконали програми практики з поважної причини, прямують на практику повторно, у вільний від навчання час. Студенти магістратури, які не виконали програму практики без поважної причини або отримали негативну оцінку, можуть бути відраховані з Університету як такі, що мають академічну заборгованість.
Додаток 1

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН
НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Магістранта _____ курсу, групи, форма навчання, напрямок, магістерська програма

П.І.Б. _________________________________________________________________________

Керівник практики, П.І.Б. ____________________________________________________

1. Терміни проходження практики____________________________________________________

2. Місце проходження____________________________________________________________

3. План науково-педагогічної практики:

№ етапу	Захід	Термін виконання	Форма звітності
	Навчально-методична робота
	Вивчення структури та зміст ФГОС ВПО за напрямком ….
	Аналіз навчального плану підготовки бакалавра
	Навчальна робота
	Проведення семінару з курсу «____________________________________» на тему:______________________________ для студентів ________________________		План семінару
	Підготовка лекції на тему: ____________ _____________________________________ для студентів_________________________		Текст (тези) лекції
	Організаційно-виховна робота
	Участь у роботі …семінару

Підпис магістранта _________________________
Підпис керівника практики _________________________

Додаток 2

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ НА ПРОХОДЖЕННЯ

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

№ п/п	Формулювання завдання	Зміст завдання (час виконання)
I	Ціль:
II	Зміст практики 1. Вивчити
	2. Практично виконати:
	3. Ознайомитись
III	Додаткове завдання
IV	Організаційно-методичні вказівки

Завдання видав: _______________________________________________________

П.І.Б. підпис

"____" ____________ 201__ р.
Завдання отримав: _____________________________________________________

П.І.Б. підпис

"____" ____________ 201__ р.

Додаток 3
ЩОДЕННИК ПРОХОДЖЕННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Магістранта ___ курсу, ________групи

Напрямок, магістерська програма________________________

___________________________________________________________

(прізвище ім'я по батькові)

Місце проходження практики ________________________________________

Терміни практики: з ______________ до ________________ 201__ р.

Керівник практики ______________________________________________________

(Посада, прізвище, ініціали)

Місяць та число	Зміст проведеної роботи	Результат праці	Оцінки, зауваження та пропозиції щодо роботі

Магістрант_________________________________________________(підпис, дата)

Підпис керівника практики_________________________________(підпис, дата)
Додаток 4

РЕЦЕНЗІЯ

НА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ ЗІ СТУДЕНТАМИ

ПРИ ПРОХОДЖЕННІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Магістранта групи __________________________________________________

№ групи П.І.Б.

№ п/п	Критерії оцінки	Шкала оцінок				Зауваження рецензента
1.	Повнота та правильність розкриття теми	2	3	4	5
2	Логічне та послідовне виклад теми
3	Характер викладу матеріалу
4	Стиль та переконливість викладу
5	Вміння укладатися у відведений час
6	Темп мови
7	Використання спеціально підготовлених ілюстративних матеріалів
8	Впевненість і спокій вступника
9	Грамотність, виразність мови, дикція
10	Жестикуляція
11	Помилки та застереження під час виступу
12	Загальна манера поведінки промовця
13	Власне ставлення до проблеми, що викладається
14	Рівень зворотного зв'язку
15	Загальна оцінка рецензента

Рецензент: ____________________________________________________

П.І.Б. підпис

"____" ____________ 201__ р.

Додаток 5
СХЕМА АНАЛІЗУ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

При оцінці якості лекції першочергова увага має бути звернена на таке:

1. Науковість змісту.

2. Відповідність способу розгортання тези рівнем підготовленості слухачів.

3. Правильність підбору матеріалу для даної аудиторії, відповідність до програми.

4. Відповідність засобів активізації уваги та розумової діяльності складу аудиторії.

5. Вплив особи лектора на аудиторію.

6. Виразність та доступність мови.

Кожен лектор повинен бути знайомий зі схемою аналізу лекції. Знання схеми дає можливість викладачеві-лектору при підготовці та читанні лекції врахувати всі виділені в ній елементи, всі основні вимоги і досягти вищої якості (див. схему).

Схема аналізу лекції

Загальні питання:

1. Присутні:

2. П.І.Б. викладача –

3. Дата відвідування, час:

4. Спеціальність, предмет:

5. Кількість студентів на лекції –

6. Тема лекції:

№али		Що оцінюється	Якісна оцінка	Бали
1. Зміст
1.		Науковість	а) відповідно до вимог в) популярно с) ненауково	5
2.		Проблемність	а) яскраво виражена в) відсутня	5
3.		Поєднання теоретичного з практичним	а) виражено достатньо в) представлено частково с) відсутня	4
4.		Доказовість	а) переконливо в) декларативно с) бездоказно	5
5.		Зв'язок із профілем підготовки спеціаліста	а) гарна в) задовільна с) погана	5
6.		Структура лекції	а) чітка в) розпливчаста с) безладна	5
7.		Виховна спрямованість	а) висока в) середня с) низька	4
8.		Відповідність навчальній програмі	а) повністю відповідає в) частково відповідає	5
9.		Використання часу	а) використовується раціонально в) зайві витрати на організаційні моменти с) час використовується не раціонально	5
2. Виклад матеріалу лекції
1.	Метод викладу (переважно)		а) проблемний в) частково-пошуковий с) пояснювально-інформаційний	5
2.	Використання наочності		а) використовується у повному обсязі с) не використовується	5
3.	Володіння матеріалом		а) вільно володіє в) частково користується конспектом с) матеріал, що викладається, знає слабо, читає за конспектом	5
4.	Рівень новизни		а) у лекції використовуються останні досягнення науки в)в лекції присутній елемент новизни с) новизна матеріалу відсутня	5 4 2
5.	Реакція аудиторії		а) підвищений інтерес в) низький інтерес	4
3. Поведінка викладача
1.	Манера читання лекції		а) захоплююча, жива в) захоплюючість та жвавість виражені яскраво с) монотонна, нудна	5
2.	Культура мовлення		а) висока в) середня с) низька	5
3.	Контакт із аудиторією		а) яскраво виражений в) недостатній с) відсутня	5
4.	Манера тримати себе		а) помірковано виражена міміка та жестикуляція в) надлишкова міміка та жестикуляція с) метушливість та безладність рухів	5 3
5.	Зовнішній проявпсихічного стану		а) спокій та впевненість в) деяка знервованість с) виражена нервозність	4
6.	Ставлення викладача до слухачів		а) у міру вимогливе в) занадто суворе с) байдуже	4
7.	Такт викладача		а) тактовний в) нетактовний	4
8.	Зовнішній вигляд		а) охайний в) неохайний	4

Шкала підсумкової оцінки:

100-90 - відмінно;

89-90 – добре;

79 – 70 – задовільно;

менше 70 - погано
При оцінці якості лекції відвідувач підкреслює в схемі якісні та кількісні показники, що відповідають його думці про педагогічний процес, що спостерігається. Потім кількісні показники підсумовуються, утворюючи підсумкову оцінку. Безперечно, що кожна кількісна оцінка має бути аргументована, а при виставленні підсумкової оцінки доцільно враховувати і загальне уявлення про успішність вирішення лектором основних освітніх, виховних та розвиваючих завдань. При визначенні підсумкової оцінки прослуханої лекції слід звернути увагу на успішність вирішення таких важливих вимог як проблемність, науковість, зв'язок з життям, наявність професійної спрямованості лекції. За умови успішного вирішення перелічених вимог до лекції, її професійна значимість підвищується.
СХЕМА АНАЛІЗУ СЕМІНАРСЬКОГО (ПРАКТИЧНОГО)

ЗАНЯТТЯ

1. Загальні дані – тип заняття, контингент, місце занять, викладач.

2. Раціональне використання форм , методів, прийомів навчання, вкладених у ефективне досягнення навчальних цілей заняття.

3. Наявність контакту викладача зі студентами, створення обстановки доброзичливості та вимогливості.

4. Використання на заняттях активних методів навчання, технології розвитку особистості студента.

5. Здійснення наступності між темами, видами занять у відборі навчального матеріалу.

6. Система отримання зворотного зв'язку (опитування, тестування та ін.).

7. Методично обґрунтоване застосування демонстраційного та роздавального матеріалу.

8. Педагогічна техніка викладача.

9. Загальні висновки щодо ефективності заняття.

Додаток 6

імені І.М. Ульянова»
ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЗВІТ
з науково-педагогічної практики

у період із «____» ______________ р. по «____» ______________ р.

в ______________________________________________________

(Місце проходження практики)

Виконав

Магістрант (курс, група, форма навчання, напрямок, магістерська програма)

_________________________________________________ (підпис, дата)_______________

Керівник практики___________________________________________________________
вчений ступінь, звання _____________________________(підпис, дата)_______________

Керівник магістерської програми_____________________________________________
вчений ступінь, звання ______________________________(підпис, дата)______________

Чебоксари 20_
Додаток 7
Основні вимоги до оформлення звіту

з практики:

1. Звіт повинен бути надрукований на комп'ютері через 1,5 інтервалу шрифт Times New Roman, номер 14 pt; розміри полів: верхнє та нижнє – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 1-1,5 см., табуляція та абзац (червоний рядок) – 1,25 см.

3. До звіту можуть бути включені додатки, обсягом не більше 20 сторінок, які не входять до Загальна кількістьсторінок звіту.

4. Звіт має бути ілюстрований таблицями, графіками, схемами тощо.

Додаток 8

Федеральна державна освітня установа

вищої професійної освіти

«Чуваський державний університет

імені І.М. Ульянова»
ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
ВІДГУК
керівника про проходження науково-педагогічної практики
магістранта_____________________________________________________________________

№ групи П.І.Б.
1. Термін проходження практики з "___" ___________20__г. по "___"_____________20г.
2. Ступінь розкриття теми __________________________________________________
3. Самостійність та ініціативність _______________________________________

4. Навички, набуті під час практики___________________________________

__________________________________________________________________________
5. Ставлення магістранта до роботи __________________________________________________________

__________________________________________________________________________

_______________________________________________________________

Оцінка за практику:________________________________________________________

Керівник:_____________________________________________________________

П.І.Б. підпис

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru/

Розміщено на http://www.allbest.ru/

Вступ

1. Цілі та завдання педагогічної практики

2. Тема та тип заняття

3. Розробка програми навчання

4. Аналіз зворотного зв'язку

Висновок

Список літератури

Вступ

p align="justify"> Педагогічна практика є обов'язковою частиною основної освітньої програми професійної підготовки магістрів.

У ході практики студенти вивчають основи навчально-методичної педагогічної роботи у вищому навчальному закладі, знайомляться з сучасними методаминавчальної роботи у ВНЗ, зі змістом та особливостями педагогічної діяльності викладачів, опановують навички проведення занять, освоюють методику викладання навчальних дисциплін у вищому навчальному закладі, набувають досвіду підготовки та проведення економічних дисциплін, а також досвіду спілкування зі студентами молодших курсів та викладачами.

Головна мета педагогічної практики магістрів полягає у формуванні компетенцій викладача вузу, здатного здійснювати на сучасному науковому та методичному рівні навчальну та виховну роботу. Важливо відзначити, що освітня програма магістерського рівня підготовки не ставить за мету сформувати готового викладача, але вона забезпечує базу для розвитку необхідних навичок викладання, створює умови для набуття педагогічного досвіду.

Виходячи з цього, основними завданнями педагогічної практики магістрів є:

1. Закріплення знань, умінь та навичок, здобутих магістрами у процесі вивчення дисциплін магістерської програми.

2. Вивчення методик та технік підготовки та проведення лекційних, семінарських та практичних занять.

3. Розвиток навичок методичного аналізу навчальних занять.

4. Формування уявлення про сучасні освітні технології, активні методи навчання у вузі.

5. Розвиток навичок самостійності, самоосвіти та самовдосконалення у здійсненні науково-педагогічної діяльності.

1. Цілі та завдання педагогічної практики.

Місцем проходження науково-педагогічної практики є магістратура Російського Державного Аграрного Університету МСГА імені К.А Тімірязєва.

Педагогічна практика магістрантів, які навчаються за освітньою програмою підготовки магістрів, є складовою основної освітньої програми вищої професійної освіти за напрямами магістерської підготовки. Педагогічна практика магістрантів має на меті набуття практичних навичок проведення навчальних занять. Педагогічна практика орієнтує на виконання наступних видів професійної діяльності: викладацької, науково-методичної, консультаційної; організаційної, науково-дослідної.

Основні вимоги від педагогічної практики – це отримати розуміння:

* основних принципів, методів та форм організації педагогічного процесу у вузі;

* системи компетенцій та професійно-значущих якостей учнів та навчальних;

* вимог, що висуваються до викладача вузу в сучасних умовах.

Крім того, магістрант повинен опанувати вміння:

* здійснення методичної роботи з проектування та організації навчального процесу;

* громадського виступи перед аудиторією та створення творчої атмосфери у процесі занять;

* аналізу виникаючих у педагогічної діяльності труднощів та прийняття плану дій щодо їх вирішення;

* самоконтролю та самооцінки процесу та результату практики

До завдань науково-педагогічної практики входить створити робочу програму проведення заняття з дисципліни «Управління проектами», яка включає:

· Підготувати практичний матеріал на тему «Оцінка ризику методом математичної статистики»

· Визначити місце дисципліни у структурі основної освітньої програми (визначити на яку цільову групу розрахований курс)

· Організувати розподіл часу щодо проведення заняття.

· Підготувати та використовувати на практиці навчально-методичні матеріали (презентації, кейси)

· Підготувати інформаційне забезпечення дисципліни (включає списки основної та додаткової літератури, програмне забезпечення).

· Визначити аудиторію з найбільш відповідним матеріально-технічним забезпеченням для проведення заняття (проектор, комп'ютери).

· Підготувати анкету зворотного зв'язку «Викладач очима студентів».

За підсумками навчальної роботи має бути проведений самоаналіз проведених занять. Він робиться на основі:

1) аналізу проблемних ситуацій

2) результатів самоспостереження;

3) даних проміжної перевірки знань з розібраної теми;

4) даних анкетування студентів.

педагогічний практика магістр викладач

2. Тема та тип заняття

Тема заняття – оцінка інвестиційного ризику методом математичної статистики.

Мета заняття – ознайомити цільову групу з теоретичними основами та нормами оцінки інвестиційного ризику методом математичної статистики. Застосувати вивчений матеріал на практичному занятті. Перед практикою науковим керівником розробили індивідуальне завдання. Відповідно до індивідуального завдання мною була вивчена спеціальна література на тему, так само методика проведення практичних занять.

Завдання заняття:

1. Ознайомити з теоретичним матеріалом на цю тему аудиторію.

2. Закріпити надану інформацію на практичному занятті у формі групового завдання.

3. Відповісти на цю тему на запитання слухачів.

Цільова група - магістри 1-го року навчання за напрямом «управління проектами», група №117, на занятті були присутні сім осіб.

Час заняття: з 14:45 до 15:30.

Тривалість заняття 45 хвилин

План заняття

Метод навчання студентів - практичне заняття із засобів демонстрації, вправи.

Інформаційний матеріал для заняття був підготовлений у вигляді кейсів для практичного застосування та теоретичні аспекти на готельному файлі як роздатковий матеріал.

Необхідні технічні засоби та обладнання - це аудиторія, оснащена комп'ютерами.

3. Розробка програми навчання

Визначення основних понять:

Оцінка ризику - це сукупність аналітичних заходів, що дозволяють спрогнозувати можливість отримання додаткового підприємницького доходу або певної величини збитків від виниклої ризикової ситуаціїта несвоєчасного вжиття заходів щодо запобігання ризику. Ступінь ризику – це ймовірність настання випадку втрат, а також розмір можливої ​​шкоди від нього. Ризик може бути:

· Допустимим - є загроза повної втрати прибутку від реалізації планованого проекту;

· критичним - можливі ненадходження не тільки прибутку, а й виручки та покриття збитків за рахунок коштів підприємця;

· Катастрофічним - можливі втрата капіталу, майна та банкрутство підприємця.

Кількісний аналіз - це визначення конкретного розміру фінансових збитків окремих підвидів фінансового ризику та фінансового ризику в сукупності. Іноді якісний та кількісний аналіз проводиться на основі оцінки впливу внутрішніх та зовнішніх факторів: здійснюються поелементна оцінка частки їх впливу на роботу даного підприємства та її грошове вираження. Такий метод аналізу є досить трудомістким з погляду кількісного аналізу, але приносить свої безперечні плоди при якісному аналізі. У зв'язку з цим слід приділити більшу увагу опису методів кількісного аналізу фінансового ризику, оскільки їх чимало і для їх грамотного застосування необхідна деяка навичка. У абсолютному вираженні ризик може визначатися величиною можливих втрат у матеріально-речовому (фізичному) чи вартісному (грошовому) вираженні. У відносному вираженні ризик визначається як величина можливих втрат, віднесена до деякої бази, у вигляді якої найзручніше приймати або майновий стан підприємства, або загальні витрати ресурсів на даний видпідприємницької діяльності, чи очікуваний дохід (прибуток). Тоді втратами вважатимемо випадкове відхилення прибутку, доходу, виручки у бік зниження. порівняно з очікуваними величинами. Підприємницькі втрати – це насамперед випадкове зниження підприємницького доходу. Саме величина таких втрат і характеризує рівень ризику.

Звідси аналіз ризику, передусім, пов'язані з вивченням втрат. Залежно від величини ймовірних втрат, доцільно розділити їх на три групи:

· Втрати, величина яких не перевищує розрахункового прибутку, можна назвати допустимими;

· Втрати, величина яких більше розрахункового прибутку відносяться до розряду критичних - такі втрати доведеться відшкодовувати з кишені підприємця;

· ще більш небезпечний катастрофічний ризик, у якому підприємець ризикує зазнати втрат, перевищують його майно.

Основна теоретична інформація на тему:

Найбільшого поширення щодо оцінки ризику інвестиційних проектів отримали такі кількісні методи, как: - статистичний метод; - аналіз чутливості (метод варіації параметрів); - метод перевірки стійкості (розрахунку критичних точок); - метод сценаріїв (метод формалізованого опису невизначеностей); - імітаційне моделювання (метод статистичних випробувань, метод Монте-Карло); - метод коригування ставки дисконтування. Часто виробнича діяльність підприємств планується за середніми показниками параметрів, які наперед не відомі достовірно та можуть змінюватися випадковим чином. При цьому вкрай небажана ситуація із різкими змінами цих показників, адже це означає загрозу втрати контролю. Чим менше відхилення показників від середнього очікуваного значення, тим більша стабільність. Саме тому найбільшого поширення щодо оцінки інвестиційного ризику отримав статистичний метод, заснований на методах математичної статистики. Розрахунок середнього очікуваного значення здійснюється за формулою середньої арифметичної виваженої:

де x – середнє очікуване значення;

xi - очікуване значення для кожного випадку;

ni - число випадків спостереження (частота) У - сума з усіх випадків. Середнє очікуване значення є узагальненою кількісною характеристикою і не дозволяє прийняти рішення на користь будь-якого варіанту інвестування. Для прийняття остаточного рішення необхідно визначити міру коливання можливого результату. Коливання є ступенем відхилення очікуваного значення від середнього. Для її оцінки на практиці застосовують або дисперсію

або середнє квадратичне відхилення (СКО):

СКО є іменованою величиною і вказується в тих же одиницях, в яких вимірюється ознака, що варіює. Для аналізу результатів та витрат інноваційного проекту, як правило, використовують коефіцієнт варіації. Він є відношенням СКО до середньої арифметичної і показує ступінь відхилення отриманих значень: (у відсотках). Чим більший коефіцієнт, тим сильніша коливання. Прийнято таку якісну оцінку різних значень коефіцієнта варіації: до 10% - слабка коливання, 10-25% - помірна, понад 25% - висока.

При однакових значеннях рівня очікуваного доходу надійнішими є вкладення, що характеризуються меншим значенням СКО. Перевага надається тим інвестиційним проектам, якими значення коефіцієнта варіації є нижчим, що свідчить про кращому співвідношенні доходу і ризику. Незважаючи на простоту формул, для використання статистичного методу необхідний великий обсяг даних за тривалий період часу, що є його основним недоліком. Крім того, описані вище характеристики передбачається застосовувати до нормального закону розподілу ймовірностей, який широко використовується при аналізі ризиків, тому що його найважливіші властивості (симетричність розподілу щодо середньої, нікчемна ймовірність великих відхилень випадкової величини від середнього значення та ін.) дозволяють суттєво спростити аналіз. Проте чи завжди параметри проекту (грошовий потік) підпорядковуються нормальному закону. Тому використання при аналізі ризику лише перелічених вище характеристик може призводити до невірних висновків і необхідно використання додаткових параметрів).

Застосування складнішого математичного апарату (регресійного та кореляційного аналізу, методів імітаційного моделювання) дозволяє провести більш глибокий аналіз ризику та причин його виникнення. У інвестиційному проектуванні в оцінці ризику широко застосовується метод аналізу чутливості. У цьому вся методі ризик сприймається як ступінь чутливості результуючих показників проекту до зміни умов функціонування (податкових платежів, ціни товару, середніх змінних витрат тощо. п.). Як результуючі показники проекту можуть виступати: показники ефективності (NPV, IRR, PI, термін окупності); щорічні показники проекту (чистий прибуток, накопичений прибуток). Аналіз починається із встановлення базового значення результуючого показника (наприклад, NPV) при фіксованих значеннях параметрів, що впливають результат оцінки проекту. Потім розраховується відсоткове зміна результату (NPV) при зміні однієї з умов функціонування (інші чинники передбачаються незмінними). Як правило, межі варіації параметрів становлять ±10-15%. Найбільш інформативним методом, що застосовується для аналізу чутливості, є розрахунок показника еластичності, що є відношенням відсоткової зміни результуючого показника до зміни значення параметра на один відсоток.

де x1 - базове значення параметра, що варіюється,

x2 - змінене значення параметра, що варіюється,

NPV1 - значення результуючого показника для базового варіанта,

NPV2 – значення результуючого показника при зміні параметра. Так само обчислюються показники чутливості по кожному з інших параметрів. Чим вище значення показника еластичності, тим чутливіший проект до змін даного фактора, і тим сильніше схильний проект відповідного ризику.

Аналіз чутливості можна провести і графічно шляхом побудови залежності результуючого показника (NPV) від зміни даного фактора. Чим більший кут нахилу цієї залежності, тим чутливіше значення NPV до зміни параметра і більший ризик. Перетин прямої реагування з віссю абсцис показує, за якої зміни параметра у відсотковому вираженні проект стане неефективним. На підставі цих розрахунків проводиться експертне ранжування параметрів за ступенем важливості (висока, середня, невисока) та побудова так званої «матриці чутливості», що дозволяє виділити найменш ризиковані для проекту фактори.

Аналіз чутливості дозволяє визначити ключові (з погляду стійкості проекту) параметри вихідних даних, і навіть розрахувати їх критичні (гранично допустимі) значення. Головним недоліком даного методу є передумова, що зміна одного фактора розглядається ізольовано, тоді як на практиці всі економічні фактори тією чи іншою мірою корелюються. Метод перевірки стійкості передбачає розробку сценаріїв реалізації проекту в найімовірніших або найнебезпечніших для будь-яких учасників умовах. За кожним сценарієм досліджується, як діятиме у відповідних умовах організаційно-економічний механізм реалізації проекту, якими будуть при цьому доходи, втрати та показники ефективності в окремих учасників, держави та населення. Вплив чинників ризику норму дисконту у своїй не враховується. Проект вважається стійким та ефективним, якщо у всіх розглянутих ситуаціях - NPV позитивний; - забезпечується необхідний резерв фінансової реалізації проекту. Ступінь стійкості проекту до можливих змін умов реалізації може бути охарактеризована показниками граничного (критичного) рівня обсягів виробництва, цін продукції та інших параметрів проекту. Граничне значення параметра проекту для деякого t-го року його реалізації визначається як таке значення цього параметра t-му році, при якому чистий прибуток учасника цього року стає нульовим.

Даний метод не дає можливості провести комплексний аналіз ризику за всіма взаємопов'язаними параметрами, тому що кожен показник граничного рівня характеризує ступінь стійкості залежно лише від конкретного параметра проекту (обсяг виробництва тощо). Якоюсь мірою уникнути недоліків, властивих аналізу чутливості, дозволяє метод сценаріїв, у якому одночасному несуперечливому зміні піддається сукупність чинників досліджуваного проекту з урахуванням їхньої взаємозалежності. Метод сценаріїв передбачає опис досвідченими експертами всієї безлічі можливих умов реалізації проекту (або у формі сценаріїв, або у вигляді системи обмежень на значення основних технічних, економічних та інших параметрів проекту) та відповідних цих умов витрат, результатів та показників ефективності. Як можливі варіанти доцільно побудувати як мінімум три сценарії: песимістичний, оптимістичний і найбільш ймовірний (реалістичний, або середній).

Наступний етап реалізації методу сценаріїв полягає у перетворенні вихідної інформації про фактори невизначеності в інформацію про ймовірності окремих умов реалізації та відповідні показники ефективності. На основі наявних даних визначаються показники економічної ефективності проекту. Якщо ймовірності настання тієї чи іншої події, відображеної в сценарії, відомі точно, то очікуваний інтегральний ефект проекту розраховується за формулою математичного очікування:

де NPVi - інтегральний ефект при реалізації i-ого сценарію,

pi – ймовірність цього сценарію. При цьому ризик неефективності проекту (Ре) оцінюється як сумарна ймовірність тих сценаріїв (к), за яких очікувана ефективність проекту (NPV) стає негативною:

Середня шкода від реалізації проекту у разі його неефективності (Уе) визначається за такою формулою:

Імовірнісний опис умов реалізації проекту виправданий і застосовний, коли ефективність проекту обумовлена, насамперед, невизначеністю природно-кліматичних умов (погода, можливість землетрусів або повеней тощо) або стану основних засобів (зниження міцності внаслідок зношування конструкцій будівель та споруд, відмови обладнання тощо).

Практичні аспекти були надані як демонстративні вправи у кейсі у форматі excel.

4. Аналіз зворотного зв'язку

Аналіз зворотного зв'язку був зроблений на підставі результатів 7 анкет наданих мноюстудентам групи №117 після навчального заняття на тему «Оцінка інвестиційного ризику методом математичної статистики. Копії анкет додані до звіту. Анкетування мало конфіденційний характер, тобто опитування було анонімним.

Анкетування студентів проводилося з метою виявлення їх думки щодо якості проведеного заняття, виявлення недоліків для подальшого самоаналізу. Анкета дає змогу оцінити доступність сприйняття вивченого матеріалу для студентів.

Основні параметри оцінки це:

Відповідність змісту поставленої теми;

Актуальність теми;

Новизна теми;

Зацікавленість у матеріалі;

Доступність сприйняття отриманої інформації;

Контакт із аудиторією

А також додаткові пропозиції, коментарі та побажання.

Шкала від 1 до 5 бала, має місце відзначити, що мінімальне значення має сенс нижчої оцінки, максимальне високе.

За результатами анкети, всіма студентами, що заповнювали, не було виявлено оцінки нижче 4 балів за всіма параметрами, що може свідчити про загальне позитивне сприйняття вивченого матеріалу.

Шість осіб із семи оцінили на 5 балів, такий критерій як «Відповідність змісту поставленої теми», один оцінив на 4 бали.

Шість осіб із семи оцінили на 5 балів, такий критерій як «Актуальність теми», один оцінив на 4 бали, слід зазначити, 4 бали за цими двома критеріями були виставлені різними людьми. Що свідчить про розкид думок серед студентів та їхню загальну компетентність.

За таким критерієм, як «новизна теми», голоси розділилися, практично порівну четверо оцінили на 5 балів і троє на 4 бали. Можу припустити, що деякі студенти вже самостійно ознайомилися з наданою темою або вважали її менш цікавою, ніж очікували.

Така сама ситуація за параметром «зацікавленість у матеріалі» - четверо оцінили на 5 балів і троє на 4 бали, але 4 бали поставили ті студенти, які порахували за всіма перерахованими параметрами поставити 5 балів. Більше зацікавленими у матеріалі, виявилися ті, хто, можливо, вже почав опрацьовувати цей матеріал або був з ним ознайомлений раніше. Це дає нам право припустити, що зацікавленість у матеріалі може перетинатися з її можливим практичним застосуванням у студентів у своїх наукових працях (курсові проекти, дисертації).

Більш проблематичним параметром виявився «Доступність сприйняття отриманої інформації», чотири студенти з семи поставили 4 бали та троє 5 балів. Можливо слід було б піднести матеріал не шляхом демонстрації і вправи, а формі ділової гри з розподілом групи на команди, оскільки вважаю, що цей підхід викликав би більшу зацікавленість у навчальний процес і як наслідок був би більш доступним для сприйняття.

За параметром "контакт з аудиторією" студенти одноголосно поставили оцінку 5 балів. За підсумками проведеного заняття, студентами було поставлено низку питань, що показує їхню зацікавленість у роботі. З мого ж боку було дано відповіді на всі поставлені студентами питання.

В анкеті зворотного зв'язку нижче таблиці з основними параметрами оцінки було виділено місце для додаткових пропозицій, коментарів та побажань. Чотири студенти виявили бажання залишити свої особисті враження про заняття. Що найбарвистіше і найповніше допоможе мені скласти самоаналіз проведеного заняття.

Двоє студентів відзначили, що в моєму виступі було хвилювання і була впевнена, як було відзначено студентами, висловлювалося це в швидкості мови.

Один зі студентів висловив одним із побажань більше серйозності, хоча зазначив у той же момент, що «у такій ситуації це нормально». Можна вважати що «несерйозність», а точніше дружня обстановка була наслідком хвилювання, щоб привернути себе студентів, цим дати позитивне сприйняття до підготовленого матеріалу.

Також були написані хвалебні коментарі.

За результатами анкети та власного враження від підготовки та проведення заняття я постаралася провести самоаналіз педагогічної практики.

5. Самоаналіз проведеного заняття

Взаємодія з аудиторією

Протягом заняття вдалося встановити психологічний контакт із аудиторією та ефективно працювати з усіма студентами. Проаналізувавши свій виступ із негативних моментів, можу зауважити, що, швидше за все, на даному етапі у мене виникли бар'єри з недостатньою методичною розробленістю психологічного аналізу публічного виступу. Для цього слід, на мою думку, ознайомитися зі спеціальною літературою за методиками психологічного контакту з аудиторій, долати психологічний бар'єр досвідченим шляхом.

Що вдалося і не вдалося з наміченого

Заняття було проведено на належному методичному та організаційному рівні, що супроводжувало досягнення мети. Під час роботи було порушено і відкрито основні аспекти оцінки ризиків статистичним методом. У ході заняття була створена хороша робоча обстановка, взаєморозуміння, викликаний інтерес студентів до цієї теми, що підкріплювалося високою організованістю, дисциплінованістю. При підготовці до заняття використали метод навчання з засобів демонстрації, вправи.

Вибір методів, прийомів та засобів навчання відповідає змісту навчального матеріалу, поставленим цілям заняття, навчальним можливостям цієї групи, відповідає методичному апарату уроку, кожному його етапу та завданням активізації учнів.

Помилки, допущені при проведенні занять, та можливі шляхи їх запобігання

Проаналізувавши свій виступ, хотілося його удосконалити, відпрацювати ораторську майстерність, подолати сильне хвилювання перед аудиторією. Як я вважаю, моєму виступу не вистачило психо-емоційної впевненості, це виявлялося у швидкості мови, часом у плутаності слів.

На підставі результатів аналізу анкет, можна зробити висновок, що найбільша проблема у студентів була пов'язана з доступністю сприйняття отриманої інформації.

Можливі шляхи вирішення - це піднести навчальний матеріал у простішій формі, можливо в ігровому варіанті, для найбільшої залучення до навчального процесу.

Висновок

Основним завданням практики є набуття досвіду педагогічної роботи за умов навчального закладу. Педагогічна практика у системі професійної підготовки магістра техніки та технології має велике значення, оскільки магістр може займатися як науково-дослідною роботою, так і викладацькою діяльністю в будь-якій освітній установі, аж до вузу. Дана практика є сполучною ланкою між теоретичною підготовкою та майбутньою самостійною роботою магістрів техніки та технології як при педагогічній діяльності, так і науковій роботі.

За підсумками педагогічної практики було закріплено та реалізовано на практиці знання, отримані у процесі навчання та навичок творчого підходу до вирішення педагогічних завдань, для конструювання та проведення навчальних занять.

Було вивчено специфіку діяльності викладача за напрямом «Управління проектами» та формування умінь виконання педагогічних функцій.

Було придбано у практичній діяльності педагогічних умінь, навичок та компетенцій за напрямом «Управління проектами».

Було освоєно:

Проведення практичних занять із студентами з рекомендованої теми навчальної програми.

Були вироблені навички:

1. Формулювати науково-дослідні цілі та завдання для студентів;

2. Організовувати їхню діяльність;

3. планувати науково-дослідну роботу;

4. Проводити самоаналіз ефективності своєї роботи як потенційного наукового керівника;

5. самостійного пошуку та вивчення спеціальної літератури;

6. Вироблення умінь грамотно та повно викладати стан наукової проблеми на основі аналізу літератури;

7. Вироблення умінь ставити дослідницькі цілі, формулювати завдання практичної роботи;

8. Ознайомлення з методами дослідження, вироблення практичних навичок застосування;

9. Вироблення навичок роботи з людьми.

Список літератури

1. Алексанов Д.С. Розробка бізнес-планів інвестиційних проектів для підприємств АПК: методичні рекомендації. - М: Вид-во ФГУ РЦСК, 2006. - 187 с.

2. Алексанов Д.С., Кошелєв В.М. Економічна оцінка інвестицій – М.: Колос-Прес, 2002. – 382 с.

3. Алексанов Д.С, Кошелєв В.М, Ф. Хоффман "Економічне консультування в сільському господарстві" Москва "КолосС". 2008 р.

4. Бухгалтерська звітність підприємства ЗАТ «Агрофірма Оптіна» за 2009 та 2010 рік.

5. Бочаров В.В. Інвестиції: Підручник для вишів. – СПб.: Пітер, 2008.

6. Бляхман Л.С. Економіка, організація управління та планування науково-технічного прогресу: навч. допомога. – М.: Вища школа, 2007 – 176 с.

7. Васильєв Г.А., ред. Основи маркетингу: Навчальний посібник. - М: ЮНІТІ, 2005. - 543 с.

8. Віленський, П.Л., Лівшиць, В.М., Смоляк, С.А. Оцінка ефективності інвестиційних проектів. – М.: Економіка, 2001. – 855 с.

9. Галицька С.В. Фінансовий менеджмент. Фінансовий аналіз. Фінанси підприємства: навч. допомога. – М.: Ексмо, 2008. – 652 с.

10. Гольдштейн Г.Я. Інноваційний менеджмент. – Таганрог: ТРТУ, 2000. – 132 с.

11. Єгоров І.В. Управління товарними системами: Навчальний посібник «Видавничо-книготорговельний центр «Маркетинг»», 2001.-644

12. Ніколаєва М.А. Теоретичні засади товарознавства: Підручник для вузів. - М: Норма, 2006.

13. Єршова С.А. Аналіз та діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства: навч. допомога. - СПб.: СПбГAСУ, 2007. - 155 с.

14. Зелль, А. Інвестиції та фінансування, планування та оцінка проектів / Пер. з ним. – М.: Вісь – 89, 2001. – 240 с.

Розміщено на Allbest.ru

Подібні документи

Процес проходження практики та формування професійних характеристик. Формування та розвиток професійних умінь та навичок. Вироблення творчого та дослідницького підходу до професійної діяльності. Сучасний професійний досвід

звіт з практики, доданий 03.01.2009


Основні вимоги щодо організації педагогічної практики. Формування професійних психолого-педагогічних умінь. Конструктивні вміння. Комунікативні вміння. Організаторські вміння. Дослідницькі вміння.

навчальний посібник, доданий 14.06.2007


Аналіз та розробка методичного забезпечення з формування умінь та навичок самостійної підготовки перекладача. Принципи лінгвістичної підготовки студентів-перекладачів. Значення функцій пам'яті, техніки мови, рідної мови у роботі перекладача.

курсова робота , доданий 19.04.2011


Вивчення соціальної значущості педагогічної діяльності. Аналіз вимог, що висуваються до особи викладача, його інтелектуального потенціалу та морального вигляду. Компоненти педагогічної культури Структура загальних педагогічних можливостей.

презентація , додано 19.10.2013


рівні засвоєння знань у педагогічній практиці. Формування загальнонавчальних умінь та навичок під час уроків хімії в 11 класі. Освітній аспект теми "Періодичний закон та періодична система хімічних елементів Менделєєва" у системі шкільного курсу.

курсова робота , доданий 13.11.2011


Аналіз професійної підготовки майбутнього спеціаліста-педагога. Проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів у педагогічних ВНЗ. Особливості професійного спрямування особистості майбутніх спеціалістів-вчителів "Технології".

дипломна робота , доданий 17.03.2011


Вирішення учнями навчально-пізнавальних завдань. Формування вмінь виділення головного. Об'єкти аналітико-синтетичної діяльності учнів. Дидактичні ситуації у курсі технології. Перелік умінь, необхідні виконання прийомів порівняння.

стаття, доданий 08.05.2009


Педагогічний процес, як динамічна система. Структура педагогічної діяльності. Професійно обумовлені вимоги до особи педагога. Структура професійної компетентності освітянина. Характеристика основних груп педагогічних умінь.

реферат, доданий 25.11.2010


Концепція педагогічної технології. Ігрові технології у молодшому шкільному віці. Класифікація педагогічних ігор. Формування іншомовних мовних навичок учнів у вигляді гри. Творчі ігрияк формування комунікативних навичок.

Звіт про проходження практики

Я, Кудрявцева Ганна Андріївна, магістрантка спеціальності «Початкова освіта», гр. ЗМНО – 14, проходила педагогічну практику на базі Державної бюджетної освітньої установи вищої освіти Республіки Крим «КІПУ» у період з

Педагогічна практика є важливою складовою професійної підготовки магістрів за основною освітньою програмою, націленою на формування у майбутніх викладачів системного підходу до проектування освітнього процесу у ВНЗ, аналізу та конструювання навчальних занять, а також формування культури педагогічної праці та професійної компетентності.

Перед початком роботи було визначено мету педагогічної практики: знайомство зі специфікою діяльності викладача у закладі вищого навчального закладу, а також формування готовності викладацької діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах.

У зв'язку з цим було поставлено такі завдання:

Закріплення, поглиблення, розширення професійних умінь та навичок педагогічної діяльності;

Освоєння умінь відбору навчального матеріалу, вибору форми методів організації; вивчення конкретної теми;

Формування професійної позиції, стилю поведінки та професійної етики викладача.

Зміст роботи включало:

Ознайомлення з посадовими обов'язкамивикладача, напрямками діяльності, робочої документації;

Відвідування навчальних занять викладачів з метою ознайомлення з методикою викладання у вищому навчальному закладі, а потім написання аналізу;

Відбір навчального матеріалу з дисциплін «Філософія та історія освіти», «Історія педагогіки», «Педагогіка», та інші;

Проведення лекційних занять, практичного заняття, виховного заходу;

Відвідування навчальних занять магістрантів з метою ознайомлення та виявлення неточностей у методиці викладання у вищому навчальному закладі. Надалі написанням аналізу;

Зробити висновки та пропозиції щодо покращення змісту та організації педагогічної практики.

За час проходження практики я познайомилася з профілем навчального закладу, його діяльністю, а також його керівниками та педагогічним колективом. Вивчила основні цілі та завдання організації навчально-виховної діяльності. Вивчила основні прийоми організації процесу творення. Досліджувала рівень розвитку навчального колективу.

За час практики я набула багато знань та корисної інформації, Яка надалі, безумовно, мені дуже знадобиться. У цій роботі було досягнуто всіх поставлених завдань.

Я вважаю, що я впоралася зі своїми завданнями і з упевненістю можу сказати, викладачам-початківцям потрібно рівнятися на старших колег.

у період із «____» _________ 201 р. по «______» _________201 р.

у Північно-Західному Інституті Російської Академії Народного Господарства та Державної Служби за Президента Російської Федерації

Юридичний факультет

Кафедра кримінального права

Виконала: ____________

Магістрант І курсу, 1752 групи, очна форма навчання, напрям 40.04.01 «Юриспруденція», магістерська програма «Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право»)

«___» _____ 201 р. (підпис) ____________

Керівник практики: Шепелєва Світлана Віталіївна

Кандидат юридичних наук, доцент

«___» _____ 201 р. (Підпис) Шепелєва С.В.

Керівник магістерської програми: Спіцнадель Володимир Борисович

Доктор юридичних наук, професор

«___» ______ 201 р. Спіцнадель В.Б.

(підпис)

Санкт-Петербург

ВСТУП …………….……………………………………………………….. 3

ОСНОВНА ЧАСТИНА …………………………………………………...……. 19

ВИСНОВОК ………………………………………………………………. 21

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………….… 23

Додаток №1 ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ……………………………………...… 25

Додаток №2 ЩОДЕННИК ПРОХОДЖЕННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ …………………………………….….. 26

Додаток №3 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ НА ПРОХОДЖЕННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ………………….……….. 28

Додаток №4 СХЕМА АНАЛІЗУ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ ….. 29

Додаток №5 ПЛАН – КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ... 32

Додаток № 6 РЕЦЕНЗІЯ НА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ ЗІ СТУДЕНТАМИ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ …………………………………...…… 56

Додаток №7 СХЕМА АНАЛІЗУ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ... 57

Додаток №8 ПЛАН – КОНСПЕКТ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ СИТУАТИВНІ І ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ …………...… 59

ХАРАКТЕРИСТИКА ………………………………………………….………70

Звіт про проходження науково-педагогічної практики

Цей звіт складено відповідно до представленого індивідуального плану науково – педагогічної практики та індивідуального завдання з практики.

ВСТУП

Метоюнауково – педагогічної практики є придбання навичок та умінь проведення навчальних, навчально-методичних заходів, а також навичок організації та виконання науково-дослідної роботи у рамках навчання у магістратурі. Отримані в ході НВП навички будуть використані при написанні магістерської дисертації.

Місце проведення НВП- Катедра Кримінального права Юридичного факультету Північно-Західного Інституту РАНХіГС при Президентові РФ.

Терміни проведення практики: ____ – _____201__ р.

Виконання завдань НВП включало наступні розділи:

Ê навчально-методична робота:

1. мною було проаналізовано Державний Освітній стандарт Вищої Професійної Освіти (ГЗ ВПО) напряму 40.04.01 «Юриспруденція». Стандарт затверджено Наказом Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 14 грудня 2010 р. №1763.

2. Зроблено аналіз навчального лекційного заняття провідного викладача кафедри Кримінального права – кандидата юридичних наук, доцента Шепелєвої С.В. (Додаток № 4)

Ê навчальна робота:

1. Я була присутня на лекції провідного викладача кафедри Кримінального права к.ю.н, доцента Шепелєвої С.В. на тему: «Докази та доведення у кримінальному процесі». На лекції були присутні студенти 4 курсу Юридичного факультету у рамках курсу лекцій «Кримінально-процесуальне право» (09.02, 12:10-15:20, ауд. 106). Також, разом зі студентами 4 курсу завітала до лекцій викладачів кафедри Кримінального права таких так: Єпіфанов Б.В. у межах дисципліни: «Проблеми кваліфікацій злочинів у сфері економічної діяльності» (08.02, 12:10-15:20, ауд. 111), а також ст. викладача Дронової Т.М. у рамках навчальної дисципліни: «Злочинність у системі державної та муніципальної служби» (14.02. 8:30-11:40, ауд. 106) Рецензія на лекційне заняття провідного викладача кафедри представлена ​​у Додатку №4.
2. Я була присутня на лекції провідного викладача кафедри Кримінального права к.ю.н, доцента Шепелєвої С.В. «Заходи кримінально-процесуального примусу». На лекції були присутні студенти 4 курсу, факультети Міжнародних відносин у рамках курсу лекцій «Кримінально-процесуальне право» (13.02, 12:10-15:20, ауд. 204).
3. Мною була підготовлена ​​лекція з дисципліни "Кримінально-процесуальне право" на тему: "Діяльність прокурора на досудових стадіях кримінального процесу". Лекція підготовлена ​​для студентів 4 курсу Юридичного факультету. Основні тези лекції представлені у Додатку №5. З використанням матеріалів лекції, а також наукової літератури на тему магістерської дисертації написано наукову статтю під назвою: «До питання про діяльність прокурора на досудових стадіях кримінального процесу». Стаття оформлена відповідно до необхідних вимог; та відповідно до ГОСТу Р 7.0.5-2008.
4. Я була присутня на практичному занятті провідного викладача кафедри Кримінального права к.ю.н, доцента Шепелєвої С.В. "Порядок провадження слідчих дій". На занятті були присутні студенти гр. 210 Центру прискореної підготовки у рамках дисципліни «Кримінально-процесуальне право» (20.02, 09:00-12:10, ауд. 305). Рецензія на практичне заняття викладача представлена ​​у Додатку №7.
5. Мною був підготовлений семінар для студентів 4 курсу факультету Міжнародних відносин, спеціальності «Митна справа» на тему: «Порушення кримінальної справи». (22.02, 12:10-15:20, ауд. 208). План конспекту ходу практичного заняття, а також ситуативні завдання та тестові завдання представлені в Додатку № 8.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Ø Аналіз психолого-педагогічної літератури за встановленою керівником НВП темою – «Актуальні проблеми участі прокурора на досудових стадіях кримінального процесу». Протягом періоду практики мною були проаналізовані такі навчальні посібники:

Смирнов, А. В . Кримінальний процес: підручник для вузів/А. В. Смирнов, К.Б. Калиновський; за заг. ред. А. В. Смирнова. - М: КНОРУС, 2007. - 691c.

Безлєпкін, Б. Т. Довідник адвоката з кримінального процесу / Б. Т. Безлєпкін. - М: Проспект, 2007. - 687 c.

Кримінальний процес: конспекти лекцій, матеріали до семінарів, ситуації та тести: навчально-метод. посібник / Т. Г. Ніколаєва [та ін]; за ред. В. І. Рохліна. – СПб.: Бізнес-Преса, 2004. – 247 c.

Данилов, Є. П. Довідник адвоката: консультації, захист у суді, зразки документів/Є. П. Данилов. - М: Юрайт, 2007. - 690 c.

Данилов, Є. П. Довідник адвоката у кримінальних справах: практич. посібник/Є. П. Данилов. - М: Юрайт, 2007. - 708 c.

Порівняльний аналіз змісту навчальних посібників зроблено в усній формі під час бесіди з керівником НВП Шепелєвою С.В. на кафедрі кримінального права.

Ø Опис практичних завдань у процесі проходження НВП: відповідно до плану НВП, затвердженого кафедрою Кримінального права, я мала виконати таке:

ü Підготувати матеріал лекції на тему: «Діяльність прокурора на досудових стадіях кримінального процесу». Вибір цієї теми пояснюється своєю актуальністю у наш час. Оскільки ця тематика знаходиться у сфері моїх наукових інтересів і тією чи іншою мірою має бути відображена в магістерській дисертації, я на додаток до вже зібраного матеріалу на цю тему провела аналіз наявної інформації з даної проблеми.

Ø Опис організації індивідуальної роботи: до початку практики мною разом із науковим керівником було складено індивідуальний план практики, який додано до звіту (Додаток № 1).

Ø Результати аналізу проведених занять викладачами та іншими магістрантами: до звіту додається аналіз лекційного та семінарського заняття к.ю.н., доцента Шепелєвої С.В. (Додаток №4, Додаток №7).

ВИСНОВОК

1. Опис навичок та умінь, набутих на практиці.

У ході практики мною було вивчено велику кількість джерел літератури, необхідних мені для написання магістерської дисертації. Корисним був також аналіз використовуваних нині у ВНЗ Росії навчальних посібників з кримінального процесу.

Аналіз ДГЗ ВПО напрям 40.04.01 «Юриспруденція» має практичну значущість для мене. Це важливі знання для кожного магістранта, тому що вони дають повне уявлення про магістерські програми, про значущість здобуття ступеня «магістр юриспруденції». Цей документ має чіткий опис структури програми, сфери набутих знань, професійних навичок.

Підготовка лекції для студентів 4 курсу Юридичного факультету дозволило мені детальніше вивчити діяльність прокурора на досудових стадіях кримінального процесу. Це необхідно та корисно для написання дисертації. Відвідування лекції викладача, безумовно, дали мені практичний досвід, необхідний проведення лекції, аналізу лекційного матеріалу.

Підготовка та проведення практичного заняття для студентів 4 курсу факультету Міжнародних відносин спеціальності «Митна справа» дозволило мені поглибити свої знання не лише на тему семінарського заняття, а й прищепити педагогічні навички.

1. Пропозиції щодо вдосконалення організації навчальної, методичної та виховної роботи.

Запропонувати щось конкретне не так і просто. Але цілком доречно помітити, що я залишаюся задоволеною роботою кафедри з магістрантами. Кафедра Кримінального права дає великі можливості своїм студентам і завжди готова до співпраці.

1. Індивідуальні висновки щодо практичної значущості проведеного науково – педагогічного дослідження.

Протягом практики набутий досвід дуже важливий для моєї дослідницької роботи. Вивчивши стандарт ГОС ВПО за напрямом 40.04.01 «Юриспруденція», я набагато краще почала представляти програму, за якою навчаюсь, якість знань, які отримую, та важливість ступеня магістра в галузі юриспруденції. Мені представилася можливість відвідати лекції провідних викладачів кафедри, простежити за тим, як викладач подає тему лекції, як тримається та утримує увагу та інтерес студентів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Безлєпкін, Б. Т.Кримінальний процес Росії: навчальний посібник / Б. Т. Безлєпкін. – М.: КНОРУС, 2006. – 487 c.
2. Бессарабов, В. Г.Європейські стандарти забезпечення права і свободи людини і громадянина у російському кримінальному процесі / У. Р. Бессарабов, Є. У. Бикова, Л. А. Курочкина. - М: Юрлітінформ, 2005. - 229 с.
3. Гаврилів, Б.До питання про провокацію злочинів (з урахуванням рішень Європейського Суду з прав людини) / Б. К. Гаврилов, С. Боженок // Відомості Верховної Ради. 2006. №. 5. С. 44-50.
4. Даньшина, Л. І.Порушення кримінальної справи та попереднє розслідування у кримінальному процесі Росії: навчальний посібник / Л. І. Даньшина. - М: Екзамен, 2003. С. 20-28.
5. Козубенко, Ю.В.Кримінальне переслідування: досвід комплексного дослідження/Ю. В. Козубенко. - СПб.: Вид-во Р. Асланова «Юрід. центр Прес», 2006. С. 74-129.
6. Коротков, А. П.Прокурорсько-наслідкова практика застосування КПК України: коментар / А. П. Коротков, А. В. Тимофєєв. - М: ЕКЗАМЕН, 2006. С. 300-323.
7. Кудрявцева, Є.П.Судова практика у кримінальних справах/Є.П. Кудрявцева, О. В. Науменко, С. О. Розумов; за заг. ред. В. М. Лебедєва. - М: Юрид. програми, 2005. С. 235-240.
8. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації/В. К. Бобров [та ін.]; за заг. ред. В. М. Лебедєва; наук. ред. В. П. Божьов. - М: Юрайт, 2007. С. 441-448.
9. Некрасов, З. У.Правові питання порушення кримінальної справи та попереднього розслідування: учеб.-метод. посібник / С. В. Некрасов, Т. П. Кесарєєва. - М: Юрлітінформ, 2006. С. 4-9.
10. Смірнов, А. В.Кримінальний процес: підручник для вузів/А. В. Смирнов, К. Б. Каліновський; за заг. ред. А. В. Смирнова. - М: КНОРУС, 2007. С. 308-335.
11. Кримінально-процесуальне право Російської Федерації: підручник / Л. Н. Башкатов [та ін]; відп. ред. І. Л. Петрухін. - М: Проспект, 2007. С. 316-326.
12. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації від 18 грудня 2001 р. № 174-ФЗ (з останніми змінами та доповненнями). - М., 2008. Ст. 140-149.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН
НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Магістранта І курсу, 1752 групи, очна форма навчання, напрям 030900.68 «Юриспруденція», магістерська програма: «Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право»

П.І.Б.: ______________________________________________

Керівник практики, П.І.Б. Шепелєва Світлана Віталіївна _____________________

1. Терміни проходження практики: 08.02 – 01.03.2012р.

2. Місце проходження: кафедра Кримінального права Північно-західного інституту управління РАНХіГС за Президента РФ

3. План науково-педагогічної практики:

№ етапу	Захід	Термін виконання	Форма звітності
	Навчально-методична робота
	Вивчення структури та зміст ДГЗ ВПО за напрямом 030900 «Юриспруденція»	08-10.02. 2012 р.	Аналіз ДГЗ ВПО
	Навчальна робота
	Підготовка лекції на тему: «Діяльність прокурора на досудових стадіях кримінального процесу» для студентів 4 курсу Юридичного факультету	13-17.02. 2012 р.	Текст лекції
	Проведення семінару з курсу "Кримінально-процесуальне право" на тему: "Порушення кримінальної справи" для студентів 4 курсу факультету Міжнародні відносини, спеціальності "Митна справа".	20-24.02. 2012 р.	План семінару, завдання, випробування.
	Організаційно-виховна робота
	Участь у роботі 2 семінарів. Обговорення зі студентами теми: "Актуальні проблеми діяльності прокурора на досудових стадіях кримінального процесу".	27-29.02. 2012 р.	Консультації.

Підпис магістранта _____________________________________________ ____________

Підпис керівника практики ___________________________________ С.В. Шепелєва